Question

Допоможіть будь ласка!Мені потрібні правила вживання Ь (м'якого знака) та по 5 прикладів до кожного правила Первому поставлю лучшее решение!

Answer 1

М'який знак вживається для позначення м'якості приголосних.

М'який знак ставиться лише після букв, що позначають зубні (д, т, з, с, ц, л, н), якщо ці приголосні вимовляються м'яко: кінець, поршень, коли-небудь, ткацький, близько, просьба, бадьорий, тіньовий, спрацьований. Зокрема м'який знак пишеться:

- у суфіксах -ськ-, -цьк-, -зьк-: поліський, волинський, військо, людськість, по-товариському, по-українському, зайчисько, Луцьк, Донецьк, донецький, криворізький; у суфіксах -еньк-, -оньк-, -іньк-: рученьки, гарненький, голівонька, свіжісінький.

- Після р м'який знак пишеться тільки перед о: трьох, чотирьом, забрьоханий; а також у слові Горький (хоч вимовляється [горкий]).

- Після інших букв та після р в інших випадках м'який знак не ставиться: голуб, кров, верф, ніч, подорож, тепер, обличчя — облич, десятиріччя — десятиріч, буря — бур, зоря — зір, тюрма, Харків.

- М'який знак не ставиться перед м'якими, пом'якшеними й шиплячими приголосними: цвях, кузня, дзвякнути, кінський (хоч кінь), прип 'ятський (хоч Прип 'ять), бершадський (хоч Бершадь), уманський, Уманщина (хоч Умань), промінчик (хоч промінь), безбатченко (хоч батько), Федченко (хоч Федько), Зінченко (хоч Зінько), менший, тонший.

Перед м'якими, пом'якшеними й шиплячими приголосними м'який знак вживається лише в таких випадках:

- для позначення м'якого л': їдальня, сільський, пальці, більший, Гальченко, Михальчук;

- у непрямих відмінках та в присвійних прикметниках, якшо м'який знак є в початковій формі: скринька — в скриньці, Кузьма — Кузьмі; кицька — кицьці, кицьчин; нянька — няньці, няньчин; Зінька — Зіньці, Зіньчин; Ориська — Орисьці, Орисьчин (але: казка — у казці, землянка — в землянці, Матилинці, маланчин); а також у формах наказового способу дієслів: візьми — візьмімо, візьміть;

- у дієсловах на -ться, а також в інших дієслівних формах перед -ся (-сь), якщо м'який знак є у формі без -ся: обговорюється, відзначається, звертаються, ставляться, стань — станься, піднось — підносься, підводь — підводься (але: підніс — піднісся, ріс — розрісся);

як виняток, у словах тьмяний, різьбяр, няньчити, бриньчати.

В іншомовних словах м'який знак пишеться після зубних також перед й, я, ю, є, ї та в інших випадках відповідно до літературної вимови: мільйон, павільйон, компаньйон, браконьєр, портьєра, ательє, пасьянс, Нью-Йорк, Танганьїка, Лавуазьє, Люсьєн, Дьяконов, Третьяков, Касьянов, Ананьїн, асфальт, фільм, бюлетень (але: мадяр, нюанс, дюна, тюбик, люкс, Цюрих, Аляска; а також не після зубних: Бйорнсон, Ж'єн, Х'юстон, бар'єр).

В українських власних назвах м'який знак перед я не ставиться: Наталя, Тетяна, Уляна, Омелян, Касян, Севастян, Дя-ченко, Касяненко, Третяк.

Слов'янські власні назви прикметникового походження оформляються як українські прикметники і суфікси -ськ-, -цьк-, -зьк- пишуться з м'яким знаком (перед цими суфіксами м'який знак вживається тільки після л): Смирненський, Ра-ковський, Конеський, Црнянський, Запеський, Яблонський, Ко-менський, Тайовський, Варт-Цішинський, Красицький, Полоцький, Завадзький, Джальський, Пшибильський.

Answer 2

Правила вживання "ь" (м'якого знака) в українській мові

Вживання "ь" (м'якого знака) є одним з основних правил орфографії української мови. Цей знак вказує на м'якість приголосних звуків, які його передують. Нижче наведено правила вживання "ь" разом з прикладами.

1. Правило вживання "ь" після приголосних звуків "к", "г", "х", "ц", "ч", "ш", "щ", "ж", "дж"

Після приголосних звуків "к", "г", "х", "ц", "ч", "ш", "щ", "ж", "дж" вживається "ь". Це правило допомагає позначити м'якість цих приголосних звуків.

Приклади: - Кіт - Гірка - Хата - Цапля - Чашка - Школа - Щука - Життя - Джем

2. Правило вживання "ь" після приголосних звуків "с", "з", "ц", "ж", "ч", "ш", "щ", "дж" у кінці складу

Після приголосних звуків "с", "з", "ц", "ж", "ч", "ш", "щ", "дж" у кінці складу вживається "ь". Це правило допомагає позначити м'якість цих приголосних звуків у кінці слова.

Приклади: - Лісь - Гусять - Сіть - Рожь - Вечір - Вісь - Ліжко - Морожене

3. Правило вживання "ь" після приголосних звуків "т", "д", "н", "л", "р" у кінці складу

Після приголосних звуків "т", "д", "н", "л", "р" у кінці складу вживається "ь". Це правило допомагає позначити м'якість цих приголосних звуків у кінці слова.

Приклади: - Мість - Садь - Сонь - Сіль - Дівчатко - Вітряк - Кінь

4. Правило вживання "ь" після приголосних звуків "б", "п", "м", "в", "ф" у кінці складу

Після приголосних звуків "б", "п", "м", "в", "ф" у кінці складу вживається "ь". Це правило допомагає позначити м'якість цих приголосних звуків у кінці слова.

Приклади: - Дімь - Стіль - Сумь - Лівь - Голубь - Кінць - Лісько

5. Правило вживання "ь" після приголосних звуків "й", "л", "н", "р" у середині слова

Після приголосних звуків "й", "л", "н", "р" у середині слова вживається "ь". Це правило допомагає позначити м'якість цих приголосних звуків у середині слова.

Приклади: - Майстерня - Вільний - Сонце - Корневище - Ворота - Лісний - Річка

Нагадую, що ці правила вживання "ь" є основними, але існують винятки та випадки, коли правила можуть не застосовуватися.