Question

Твір-роздум проблемного характеру

Answer 1

Цей вид творів належить до завдань проблемного  характеру. Такі роботи  вчать людину усвідомлювати особисту позицію  і формулювати свою думку  в будь-якій життєвій ситуації.

 Грецьке слово „проблема” означає „складна, серйозна задача, що потребує вирішення”.

 Твір-роздум  - це такий тип монологічного мовлення, мета якого викласти свої (авторські) роздуми щодо певного питання чи проблеми ї знайти  на них відповідь. Отож  підсумком і результатом такої роботи є відповідь на поставлене питання ( пряме або приховане) та  вирішення цієї проблеми.

 Звичайно, що і це рішення, і ця відповідь будуть суб’єктивними, бо вони належать тільки авторові твору.   Твір  якраз і має висвітлити  власну позицію автора, визначити його особисту  точку зору. Саме це є основним змістом  такого виду робіт, як твір-роздум.

Твір-роздум  має переважно  дискусійний  характер, бо більшість проблем не передбачає однозначних  рішень або відповідей.

Отже, повторимо:

1)  тема роботи – пряме чи приховане питання, проблема;

2)  мета роботи – викласти свої думки й міркування щодо зазначеної проблеми;

3)  зміст роботи -  пошук власної відповіді на ці питання, аналіз проблеми ;

4)  результат роботи – відповідь -  висновки  з висловлених міркувань.

 

Розглянемо кілька прикладів того, як  визначитись з темою та організувати роботу над твором-роздумом.

1)      Наприклад,  до  розгляду пропонується  така  тема: „ Що є  свобода?  Добро в    ній яке є?” (Г.Сковорода). Питання сформульовано чітко,

воно відкрите і тому зрозуміле. Автор твору–роздуму має у своїй роботі дати  відповідь на це питання, а точніше, - запропонувати свій варіант такої відповіді.. Звичайно, він висловить  свої міркування  й  наведе свої докази, чим і  виявить свою позицію.

       Доречно сказати, що відсутність авторської позиції теж є позицією. У такому випадку твір  програє, бо втрачається його головна, визначальна риса.

 

2)      Інший приклад, тема формулюється так: „Права без обов’язку не буває”. 

В її назву   покладена завершена теза. Вона виглядає як готова формула,  як певний  висновок.

 

„Чи поділяю я цю думку і цю позицію?” – ось яке питання має поставити до себе автор майбутнього твору. Тоді тему твору можна умовно трансформувати в таку: „ Чи справедлива думка, що права без обов’язку не буває?”  Він (вона) може погодитись або не погодитись із висловленою в  темі думкою, але в будь-якому разі слід обґрунтувати свою точку зору, навести переконливі докази та підкріпити їх прикладами з життя, із власного досвіду, з літератури тощо. Адже кожен з нас має свій життєвий досвід і  спиратися може тільки на нього. Бо саме наш досвід формує наші світоглядні позиції.

 Таким чином, тему твору завжди треба трансформувати в питання, чітко його усвідомити та  сформулювати і  тільки потім шукати на нього відповідь.

                                                              Будова твору – роздуму

 Яку будову має твір-роздум?  Цей вид творчих робіт має чітку  будову, яка визначена внутрішньою логікою тексту. Основні елементи композиції:

 1) теза (вона ж - думка, проблема);

 2) аргумент ( він же – доказ + приклад, ілюстрація) ;

 3) висновки ( результат міркувань) .

 

Прикладом будови твору-роздуму для старшокласників може слугувати  схема складнопідрядного  речення з підрядними причини. Приміром, ваша тема сформульована так:

       «Щоб сьогодні бути успішною, людина повинна мати вищу освіту». Спробуйте на основі цієї тези побудувати складнопідрядне речення, у якому підрядні речення будуть пояснювати вашу позицію. Таке речення, якщо воно правильно побудоване, уже являтиме собою мікротвір. Можливо, воно виглядатиме так:

 

Я вважаю вищу освіту необхідною умовою життєвого успіху, тому що людина з вищою освітою володіє навичками самоосвіти і вміє за будь-яких   умов розвивати себе, бо така людина вміє працювати з інформацією, аналізувати, відбирати й використовувати  її,  тому що вища освіта  орієнтована на дослідження, на розвиток ідей та їх вдосконалення.

 

Розглянемо цей  приклад. Головна частина   речення   виконує  роль  тези:

„Я вважаю вищу освіту необхідною умовою життєвого успіху”. Логічно виникає питання, чому я так вважаю. Підрядні речення виступають у ролі аргументів і дають відповідь на питання „чому?”: