Question

Твір мініатюра про грудень

Answer 1

Ось на календарі вже й перше грудня. Закінчилася осінь - впало листя з дерев, улетіли в теплі краї птахи. С кожним днем стає все холодніше. Вперше калюжі на асфальті скувало міцною кригою. Сіре небо похмуро дивиться згори, сонця зовсім не видно. Природа завмерла в очікуванні першого снігу. 

Час від часу підіймається сильний вітер, боляче б’є в обличчя. Ми відчуваємо морозний подих зими. Лісові звірі поховалися в теплих норах. Вуличні коти та собаки відростили довшу та більш пухнасту шерстку та, настовбурчившись, линуть до теплих місць. Лише невгамовні горобці весело літають та скачуть, мабуть, щоб зігрітися. Люди закуталися у в’язані шарфи, вони поспішають сховатися з холодної вулиці в затишні домівки. 

Трапляються і ясні морозні дні. Довгі тіні від голих дерев вигадливо розкреслюють асфальт. Вітер швидко ганяє хмари по небу. Та все одно на вулиці холодно й незатишно. Усі чекають на сніг. Він – справжня прикраса зими, що скрашує й холод, і короткі сірі дні. Скоро сніг укриє пухкою сяючою ковдрою з мільярду алмазів і землю, і дерева, і стріхи домів. Буде красиво та весело. А поки ще зима лише почалася, і всі її приємності ще попереду.

Answer 2

Мініатюра — це невеликий твір, який вражає своєю лаконічністю та точністю вираження. Давайте створимо мініатюру про грудень:

---

Грудень народжується у сивих відтінках, коли вітерець ласкаво шепоче зимові таємниці. Місяць, як свічка в темній кімнаті, розпалює своє світло, а сніг, наче вірний слуга, тихо прикриває землю своєю білосніжною покривалом.

Грудень — це вечір, коли світ втрачає свою гучність, а кожен крок стає обережним танцем на скованій кригою сцені. Віддалені дзвони церков виливають у повітря мелодії спокою, перетворюючи час у безчасство.

Це час, коли навколо зависає запах кориці та мандаринів, а серце наповнюється спогадами про минулі свята. У вікна заглядають блискучі вогники від лампочок яскравих гірлянд, створюючи враження, ніби весь світ увімкнений у святкову магію.

Грудень — це час для зігрівання душі гарячим какао та для обіймів близьких. В кожному сніжинці та кришталевій краплі роси відбивається радість свята, що розцвітає у серці, наче ніжний гілочка в грудневому ранку.

Так закінчується рік, а грудень, наче магічна казка, відкриває свої двері для всіх, хто вірить у дива та тепло людського спілкування.