Question

написати твір-мініатюру, використовуючи два, три фразеологізми з поданого списку: як хлющ; і світу не видно; зуб на зуб не попадає; залитися рум`янцем; сухого рубця не лишилося; мороз проймає; пекти раків; ллє як з відра; пробирають дрижаки; червоніти по самі вуха. Допоможіть будь ласка!

Answer 1

одного разу хлопець розбив вдома кришталеву,улюблену мамину вазу,йому стало соромно і він дав драла.потім мама його запитала-а ти не дачив хто розбив вазу?толіку стало соромно,але він нехотів признатись мамі, раптом вік почервонів по самі вуха,неначе пік раків.він вибачився перед мамою і вона його пробачила.

через день дощ неначе із відра ллється.на вулицю не підеш в таку погоду,бо прийдеш мокрий як хлющ.толіку було нудно.він відкрив невеликий шкаф і побачив вазу яку розбив.хлопець взяв "супер клей" ,склеяв крихітні шматочки вази.коли крей підсох толік узяв вазу і відніс вазу мамі.вона дуже зраділа,поцілувала толіка в чоло.і сказали-тепер ти опокутав свій вчинок!

(((я сам придумав!не з інтернету!!!)))

Answer 2

Ранковий туман, як хлющ, заволок невеличке село, і світу не видно, ніби хмара впаде з небес і загубить усе живе. Але ось вже сонце піднімається, і вулиці починають залитися рум'янцем. Здається, ніби природа вдяглася у червоний плаття, і село оживає.

Жителі поспішають на роботу, мов зуб на зуб не попадає, але кожен вітає один одного усмішкою. Поспішання не залишає сухого рубця — кожен робить свою справу з великою ретельністю. Мова йде про справжню гармонію, де кожен "зуб" устромлюється на своєму місці.

Місцевий ринок, неначе мороз проймає, але не зачіпає життєвий порив. Продавці розставляють свої товари, мов пекти раків, готуючись до активного дня. З неба ллє як з відра, але це не зупиняє місцевих мешканців. Вони пробирають дрижаки, пересуваючись вперед, ніби кондуктори великого оркестру.

Подивімося на молодь — їхні обличчя червоніють по самі вуха від задоволення та енергії, що панує в повітрі. Тут іде розмова про мрії та досягнення, про те, як кожен може внести свій внесок у розвиток села. Можливо, це саме та справжня сила, яка здатна зігріти серця навіть у найхолодніші дні.

Таким чином, життя в селі подібне до мозаїки фразеологізмів, де кожен елемент відіграє свою роль, а гармонія та взаєморозуміння створюють картиною, яку ні мороз, ні туман не можуть затемнити.