Question

Твір на тему жодний українець не буде щасливим не знаючи свою мову(на сьогодні)

Answer 1

Ми - українці. Наші предки боролися й гинули за те, щоб ми жили у вільній державі, щоб ми вільно ходили до своєї церкви, щоб ми вільно розмовляли рідною мовою. 
В наш час українська мова є державною мовою. Цією мовою навчають у школах і вузах. Українською мовою пишуть оповідання і вірші. Рідною мовою озвучують фільми та серіали. Тобто все докола сприяє для того, щоб кожен справжній українець знав і любив свою мову. І як гірко бачити і чути тих людей, які не розуміють українську мову. Адже лише той може зватися справжнім українцем, хто любить свою Батьківщину і  добре володіє українською мовою. Люди, які цього не вміють -  як люди без роду і племені. Адже недаремно Сидір Воробкевич писав:
Мова  рiдна,  слово  рiдне!  
Хто  вас  забуває,  
Той  у  грудях  не  серденько,  
А  лиш  камiнь  має.
А хіба може бути щасливою людина, яка не має серця?

Answer 2

Кирило прокидається вранці, відчуваючи себе знову невгамовним та безсмертним. Він відкриває вікно і дихає повними грудьми свіжого повітря, яке неначе наповнює його душу енергією та вірою у краще майбутнє. У нього є все, що потрібно для щастя: здоров'я, кохана родина, друзі та прекрасна рідна земля - Україна.

Але серед цього благополуччя Кирило відчуває, що йому чогось бракує. Його душа тужить за чимось більшим, за щось, що він не може виразити англійською мовою, яку він вивчав у школі та коледжі. Він розуміє, що мова - це не просто засіб спілкування, але й ключ до культури, ідентичності та самовираження.

Тож Кирило вирішує взяти свою мову в свої руки. Він реєструється на курси української мови та починає активно вивчати її. Він читає класичну українську літературу, слухає українську музику, дивиться фільми та серіали на рідній мові. Він знає, що це не просто про вивчення словникового запасу, але й про розуміння культурних контекстів, традицій та цінностей свого народу.

Через деякий час, Кирило відчуває, як його душа оживає. Він починає відчувати глибоке з'єднання зі своєю батьківщиною, з українськими корінями, які простягаються глибоко в історію. Він розуміє, що мова - це не тільки засіб спілкування, але й відображення національної свідомості та гордості.

Кирило починає активно долучатися до української культурної спільноти. Він відвідує літературні вечори, концерти українських виконавців та виставки мистецтва. Він знайомиться з іншими людьми, які також розуміють важливість мови та культури