Question

Повідомленя наукового стилю

Answer 1

 Своєрідність структури односкладних речень, більша чи менша пов'язаність їх з тією або іншою сферою мовлення забезпечують їм важливе місце в системі стилістичних засобів синтаксису.      Для означено-особових речень характерне перенесення акценту з виконавця дії на дію. Вони вживаються в розмовному мовленні, у художніх текстах, часом і публіцистиці. Відомі такі речення й на­уковому стилеві, зокрема навчальному та популярному різновидам. Наприклад: Побудувавши зображення кожної точки фігури, дістанемо зображення самої фігури. Наведемо деякі властивості зображення фі­гури на площині, які випливають з описаної її побудови.     Неозначено-особові речення характерні тим, що виконавець дії не називається з якихось причин, невідомий або не становить інтересу.     Поширені такі конструкції в розмовному мовленні та в художньо­му стилі, рідше в публіцистиці (особливо в заголовках) та в науко­вих текстах.     Узагальнено-особові речення містять узагальнені судження, ужи­ваються переважно в розмовному мовленні, у народній творчості (здебільшого в прислів'ях та приказках). Узагальнений характер цих речень дає підстави застосовувати їх паралельно з інфінітивними конструкціями у висловах на позначення неможливості заради чо­гось. Наприклад: Нічого тут уже не вдієш. — То що вдіяти за таких обставин ?      Синтаксична структура безособових речень зумовлює широке поле застосування їх, а пов'язаність із певними стилями та ступінь емоційної забарвленості залежать від лексичного наповнення. Спіль­ним у всіх сферах мовлення є те, що в безособових реченнях наго­лошується на результаті дії, на незалежності певного стану, у якому перебуває людина, від її волі, на об'єктивності природних проце­сів. Офіційно-діловий та науковий стилі використовують речення з дієсловами в безособовій формі та з конструкціями на -но, -то. У таких текстах ідеться про наслідки якихось заходів чи подій у мо­мент мовлення. Широко вживані безособові конструкції і у фоль­клорі: Наорано, насіяно, та нікому жати. Вельми доречні безосо­бові конструкції в описах природи та переживань людини, коли вона залишається віч-на-віч із природою. За допомогою таких ре­чень відтворюється напружений душевний стан персонажа чи авто­ра (За О. Пономаревим).

Answer 2

Науковий стиль - це специфічний стиль письма, який використовується в наукових текстах для передачі об'єктивної інформації та висловлення дослідницьких думок. Він характеризується точністю, лаконічністю та використанням спеціалізованої термінології.

Основні риси наукового стилю:

1. Об'єктивність: Науковий стиль вимагає безпристрасного висловлення фактів і результатів досліджень, без особистих оцінок або емоційних висловлювань.

2. Точність: Використання конкретних термінів і термінології, а також точне висловлення думок і ідей, є ключовими рисами наукового стилю.

3. Лаконічність: Наукові тексти зазвичай мають обмежений обсяг, тому важливо висловлювати свої думки коротко і чітко, уникати зайвих слів і повторень.

4. Чіткість: Використання логічної структури, послідовного розподілу ідей і аргументів допомагає зрозуміти науковий текст.

5. Формальність: Науковий стиль вимагає використання формальних конструкцій, таких як виключення займенників першої особи, уникання розмовної мови та непотрібних скорочень.

6. Посилання на джерела: Науковий стиль вимагає вказання джерел інформації, щоб забезпечити наукову обґрунтованість і достовірність дослідження.

7. Нейтральність: Використання об'єктивного тону і уникання емоційних висловлювань допомагає зберегти науковий характер тексту.

Науковий стиль використовується в наукових статтях, дисертаціях, наукових звітах і інших наукових документах. Його головна мета - передати інформацію і дослідницькі результати таким чином, щоб було зрозуміло іншим науковцям і спеціалістам у даній галузі.