Question

Твір у публіцистичному стилі , на суспільну тему.Я не можу вибрати тему, так що довіряю це Вам :з1. Все менше рук , що вміють сіять хліб.2. Життя без свободи - ніщо.3. В океані рідного народу відкривай духовні осторови.

Answer 1

Цікаві теми... Та я сумніваюсь що хтось таки повністю твір напише.. Я можу порекомендувати написати на тему : Життя без свободи -ніщо.Це сама легша тема із даних

Answer 2

Тема: Все менше рук, що вміють сіять хліб.

Уважний глядач сучасного світу не міг не помітити, як швидко зменшується кількість людей, які знають, як сіяти хліб. Сільське господарство, колиска людського цивілізованого існування, залишається без своїх передових воїнів - сіячів.

За останні десятиліття промисловий розвиток і технологічний прогрес сильно вплинули на сільськогосподарську галузь. Великі ферми та агрохолдинги все більше використовують машини та автоматизовані системи для вирощування рослин. Це призводить до того, що робота сіячів стає все менш важливою і замінюється автоматизацією.

Однак, цей прогрес також має свої негативні наслідки. Зменшення кількості людей, які знають, як сіяти хліб, може призвести до залежності від технологій та машин. Якщо у нас виникне проблема з пошкодженням або відмовою автоматизованих систем, ми можемо опинитися без засобів для вирощування їжі. Це може призвести до глобальної харчової кризи і загрози для людського виживання.

Тому, незважаючи на технологічний прогрес, важливо зберігати знання та навички сіячів. Навчання молодих поколінь сівознавству та сільському господарству має бути пріоритетом. Маємо створити освітні програми, які стимулюватимуть молодих людей вивчати сільське господарство та вирощувати свою їжу.

Крім того, важливо забезпечити підтримку та розвиток сільськогосподарських громад, зокрема малих фермерів. Держава повинна надавати їм доступ до землі, кредитів та сучасних технологій, щоб вони могли продовжувати свою важливу роботу з сіяння хліба.

Завданням суспільства є збереження цінностей, які вкладені в сільське господарство і сіяння хліба. Ми повинні визнати і вшановувати роль сіячів як ключових фігур у забезпеченні нашої харчової безпеки. Тільки тоді ми зможемо забезпечити майбутнє поколінням не тільки достатню кількість їжі, але й зберегти незалежність і самостійність у вирощуванні її.