Question

Оповiдання на тему лiто

Answer 1

Звичайно, моя улюблена пора року - це літо. Літо для мене - це пора дач. У нас немає села, тому по вихідним ми з батьками відпочиваємо на дачі. Так щосуботи й неділю доводиться проводити за збиранням своєї ділянки, допомагаючи батькам. Це буває нудно, але зате потім приємно дивитися на те, що ти зробив своїми руками. Наприклад, цим летом я зробив і допоміг вставити в землю дуги для нашої теплиці. У ній ростуть зелені помідори, яких нам вистачить ще на всю зиму.И, звичайно, літо - це час для прогулянок по лісі. Зимовий ліс теж гарний, але ходити по ньому складно - сугроби. Та й швидко він набридає взимку. Улітку - зовсім інша справа. Якщо виїхати з міста і їхати півгодини на машині, то можна потрапити в місце, де живуть теперішні дикі звірі (і, ще, грибники). Я не дуже люблю гриби, тому в основному бігаю по лісі, намагаючись розшукати чергова тварина. Найчастіше зустрічаються білки - вони дуже допитливі. Звичайно вони сидять (або «коштують», як зрозуміти, коли в них чотири лабети?) головою долілиць на стовбурі дерева, дивлячись на мене двома своїми чорними випнутими очами й злегка відкривши рот, з якого визирають зубки. У цей момент вони виглядають дуже забавно. Я дуже хочу словить одну з білок і оселити її в нас будинку - упевнений, батьки дозволять. Але по деревах я лажу повільніше, ніж вони, а між деревами вони рухаються дуже швидко - я не встигаю встежити за ними навіть поглядом. Видимо, знають, що отут вони можуть бути піймані.Зате влітку можна легко зловити їжачка. Особливо якщо залишитися з ночівлею в лісі. Він ходить і пихкає, його чутно. Мама боїться таких звуків звідкись через межі намету, а я не боюся. Потрібно просто взяти рушник, накинути на їжачка, і потім його можна брати в руки. Їжачок - це, напевно, самий забавний звір на планеті. Коли він сворачивается в клубок, починає на тебе фуркать і ображатися - так і хочеться його погладити. Але якщо погладиш - тоді рани гояться дуже довго. А ще погано те, що їжачка не можна взяти до себе додому - я намагався. Вони дуже недобре пахнуть, виявляється, ці їжаки. Та й дресируванню зовсім не піддаються, і навіть на ім'я своє не відгукуються, як ти їх не вчи. Але, у кожному разі, і їжаки, і білки, і море, і ріка, і наша дача - це все літо. І за це я його люблю.

Answer 2

Літо - це чудова пора року, коли природа розквітає в усій своїй красі, а люди насолоджуються теплом і сонцем. Дозвольте мені розповісти вам історію про одне літо, яке залишило незабутні враження.

Було це літо у маленькому селі під горами. Село оточене зеленими полями, яскравими квітами та густими лісами. Кожен день сонце високо здіймалося на небі, посилаючи свої промені на землю. Люди з цього села завжди чекали літа з нетерпінням, адже це був час, коли вони мали можливість насолодитися пікніками, купанням у річці та веселощами на святкуваннях.

Головний герой цієї історії - хлопчик на ім'я Андрій. Він був допитливий і відважний хлопчик, який завжди шукав нові пригоди. Літо для нього було часом, коли він міг розкрити свою фантазію і відчути себе справжнім дослідником.

Кожен ранок Андрій прокидається рано і виходить на прогулянку. Він досліджує ліс, спостерігає за птахами, які будують свої гнізда, і збирає цікаві камінці та листя. Потім він повертається додому, де його чекає смачний сніданок зі свіжими фруктами та соком.

Після сніданку Андрій зустрічається зі своїми друзями - Марією і Віталіком. Вони разом грають у футбол на полі біля річки, а потім вони вирішують піти на купання. Річка була прохолодною і чистою, і діти насолоджувалися плаванням і забавами у воді.

Після купання Андрій і його друзі повертаються до села, де вони беруть участь у святкуванні села. Було багато розваг, виступів та смачної їжі. Андрій взяв участь у конкурсі малюнків і виграв перше місце. Він був дуже щасливий та гордий за свою перемогу.

Літо пройшло дуже швидко, але Андрій і його друзі зберігатимуть спогади про це незабутнє літо назавжди. Вони провели час разом, вчилися, досліджували природу та насолоджувалися кожним моментом.

Так закінчилась історія про літо в маленькому селі. Це було літо, наповнене радістю, пригодами та дружбою. Андрій і його друзі навіть вирішили створити альбом з фотографіями, щоб зберегти спогади про це незабутнє літо назавжди.