Вопрос задан 30.10.2018 в 17:07. Предмет Українська мова. Спрашивает Кот Нюта.

Твір на морально етичну тему "Найвища нагорода-корисним бути народу"

0 0
Перейти к ответам

Ответы на вопрос

Внимание! Ответы на вопросы дают живые люди. Они могут содержать ошибочную информацию, заблуждения, а также ответы могут быть сгенерированы нейросетями. Будьте внимательны. Если вы уверены, что ответ неверный, нажмите кнопку "Пожаловаться" под ответом.
Отвечает Ананьев Иван.
Посмотри что то здесь ,может что то выбиреш и подойдет !
 Україна... Це слово кожен українець, кожен патріот вимовляє з неймовірною вдячністю, бо воно вміщує в собі усе, про що тільки може мріяти людина. Це — Батьківщина, яка стала колискою нашої величності, нашої талановитості, нашої неповторності. Це наша рідна земля, наша ненька. її неможливо забути чи зневажити, бо саме вона дає нам сили жити, хоч би й в такий нелегкий час. Це мій народ, який крізь роки знущань виніс несхитну вірність своїй рідній землі. 

Я мрію про те, щоб і моє життя не пройшло марно, щоб я зміг хоч чимось допомогти своєму народові. Моїм гаслом стали слова В.Симоненка: 



Народ мій є! Народ мій завжди буде! 

Ніхто не перекреслить мій народ! 

Пощезнуть всі перевертні, й приблуди, 

І орди завойовників-заброд! 



Кожен з нас розуміє, що він є одним з багатьох людей, які живуть в Україні. Але й він є часткою народу, а значить, повинен піклуватися про добробут своєї країни, вживати усіх заходів, щоб вона розцвітала усе більше з кожним роком. У мене, завмирає серце, коли я бачу, як навесні починає квітувати природа, наша українська природа. Я радію, коли бачу, як розбудовується наша держава. Але для того, щоб вона ставала усе кращою, ми, українці, повинні об'єднати свої зусилля, повинні стати єдиною родиною, як мріяв Т. Г. Шевченко. Д. Павличко писав: 



Вставай, Україно, вставай, 

Виходь на дорогу свободи, 

Де грає широкий Дунай, 

Де ждуть європейські народи. 



Я багато думав про те, яким повинен бути українець, що мріє про щасливе життя для своєї неньки України. І дійшов висновку, що він повинен бути, перш за все, патріотом, повинен вболівати за долю своєї землі, віддавати усі сили, щоб відновити її, зробити найкращою серед могутніших держав світу. Адже людина є звичайною людиною, яка спроможна забути про все, та тільки, я вважаю, не можна забувати про свою рідну Батьківщину — ту хто тебе виростила, викохала, дала тобі знання та силу. Я знаю, що так вважають майже усі мої друзі, які, як і я, намагаються допомогти своїй державі, своєму народові. Народові, який ще й досі несе на собі тяжкий хрест. 

Коли ж Україна стане однією з могутніших держав світу, як весело тріпотітиме наш жовто-блакитний прапор від гордощів за нашу Вітчизну, а з усіх усюд литимуться знайомі до болю слова "Ще не вмерла Україна"! Справдяться сподівання нашого Кобзаря, здійсняться найпотаємніші мрії Великого Каменяра, буде так, як наврочила наша Мавка-Українка. Я вірю в те, що наш народ візьме собі за гасло слова одержимого жагою любові до рідної землі Василя Симоненка, як і я хочу підписатися під ними: 



Візьми всього! І мозок мій, і вроду, 

І мрій дитинних плеса голубі. 

Для мене найсвятіша нагорода — 

Потрібним буть, красо моя, тобі. 

   

Щоб полегшити тягар занедбання та тяжких наслідків від минувшини, я й хочу допомагати своїй Батьківщині. Я мрію стати вірним захисником її надбань, примножувати її багатства й захищати її від лиховісних недоброзичливців. Я буду намагатися докладати якнайбільше зусиль, щоб змінилося життя на краще. Тому я хочу вибрати таку професію, яка б не тільки подобатися мені, але й була потрібною нашій молодій державі, нашому народові. Хочу і намагаюсь добре вчитися, щоб мої знання пішли на користь усьому суспільству. 

Ніщо так не зігріває, як думка про те, що незабаром моя доля назавжди з'єднається з долею мого народу. І зараз я намагаюсь хоча б чимось допомагати своїй Вітчизні. З часом, коли визначиться мій життєвий шлях, коли я стану зовсім дорослим, я зможу стати гідним своєї величної країни, свого щирого, чудового народу. Але й зараз, на мою думку, я з впевненістю можу сказати: "Я мав $и за найбільшу нагороду потрібним бути своєму народу". 
0 0
Отвечает нейросеть ChatGpt. Будьте внимательны, ответы нейросети могут содержать ошибочные или выдуманные данные.

Найвища нагорода - бути корисним народу

У світі, де багато людей прагнуть досягти власних цілей і задовольнити свої потреби, іноді моральні та етичні аспекти життя можуть бути забуті. Однак, серед цього суспільства завжди існують люди, які розуміють, що найважливіше - це служіння іншим та бути корисним народу.

Народ - це не просто сукупність людей, це спільнота, яка об'єднується спільними цілями, цінностями та ідеалами. Такі люди, які присвячують своє життя служінню народу, знають, що найважливіше - це не тільки задоволення власних потреб, але й допомога іншим в їхньому розвитку та процвітанні.

Коли людина вирішує бути корисною народу, вона зрозуміє, що її вчинки та рішення мають вплив на багато інших людей. Такі люди можуть бути лідерами, політиками, вченими, вчителями, лікарями та багатьма іншими професіями, де вони мають можливість впливати на життя інших.

Бути корисним народу - це не тільки професійна область, це також відповідальність і взаємодія у повсякденному житті. Малі добрі вчинки, що покращують життя інших людей, можуть мати велике значення. Наприклад, допомогти старшій людині перейти дорогу, відвідати хворого друга, підтримати когось у складну мить - це все може змінити життя людини до кращого.

Найвища нагорода для тих, хто обирає бути корисним народу, полягає не в матеріальних благах, а в знанні, що їхні дії допомагають іншим людям. Це почуття задоволення та гордості від того, що вони вносять позитивні зміни у світ, навіть якщо це маленькі кроки.

Отже, найвища нагорода - бути корисним народу, полягає в тому, що ви знаєте, що ваші дії мають справжній вплив на життя інших людей. Це відповідальність, яку ви несете перед своєю спільнотою, і це внесок у побудову кращого та справедливішого світу.

0 0

Топ вопросов за вчера в категории Українська мова

Последние заданные вопросы в категории Українська мова

Задать вопрос