Question

Твір - моя власна фантастична історія!

Answer 1

Звичайнісінького теплого літнього вечора загралась я у дворі з друзями так довго, що вже й зірки на небі з'явились. Та саме вони нас і цікавили. Зручно вмостившись на лавці, ми зачаровано спостерігали за тим, що діється в небі.Там було фантастично красиво: зірочки перемигувались, спалахували різними кольорами і навіть рухались, ніби грали у піжмурки. А може це рухаються космічні кораблі з інших планет? Отак ми сиділи, задерши голови, розглядали небо і мріяли про космічну мандрівку...Коли це зненацька одна яскрава кулька в небі почала стрімко збільшуватись. Це означало, що вона наближається до Землі. І яким же було наше здивування, коли та куля приземлилась просто у нашому дворі! Вона лежала у дитячій пісочниці - велика золотиста та сяюча. Ми трошки злякалися і дивились на все, що відбувається, затамувавши подих. Потім сталось дивовижне — куля розкрилась шістьма пелюстками, наче квітка! Всередині кулі-квітки ми побачили великий екран, на якому світилося слово «ПРИВІТ!» різними мовами. Зрозумівши, що з нами хочуть познайомитись, ми помаленьку наблизились до пісочниці. Всередині кулі, біля екрану, ми побачили кнопки з літерами — клавіатуру. Насмілившись, я швидко натиснула шість кнопочок: «П», «Р», «И», «В», «І», «Т». Екран погаснув, а за мить на ньому з'явився напис: «ВАС ВІТАЮТЬ ЖИТЕЛІ ПЛАНЕТИ РОМАШКА!» Клацаючи по різнокольоровим кнопкам, ми почали жваво спілкуватись. Прибульці також показали на екрані чудові краєвиди своєї планети, яка була заселена квітами, що вміють розмовляти віршами. Ось один з них:Діти — діти,Ви, як квіти!Таня — маленька,Голівка біленька.Оля — чорнява,А Жанна — русява!Ми ще довго перемовлялись, римували та сміялися. А наші матусі вже кликали нас додому. Ось чарівна куля зачинилась і плавно полинула у темінь нічного неба. Радісні та збентежені ми розійшлись по домівках.А на ранок весь наш двір розцвів фантастичним килимом із ромашок! Не вірите? Вони ще й дотепер кожного літа квітують у моєму дворі.

Answer 2

Моя власна фантастична історія розпочинається в далекому майбутньому, коли розвиток технологій досяг неймовірного рівня. Людство вже давно завоювало всесвіт, заснувавши космічні колонії на різних планетах та міжгалактичних системах. Науковці розробили пристрої, що дозволяють подорожувати у часі, але вони були суворо забороненими через великі ризики і потенційну загрозу для всього часового континууму.

Проте, головний герой моєї історії – молодий вчений на ім'я Александр – не міг стримати своєї цікавості і вирішив знайти спосіб подорожувати у часі. Він працював над своїм проектом у секретної лабораторії, втім, його легкої руки на цю розробку здогадався його колега, з яким у нього були не дуже добрі стосунки.

За допомогою створеної ним технології, Александр потрапляв у різні епохи і світи. Він подорожував до минулого та майбутнього Землі, а також відвідував різні галактики та екзотичні світи, де знайомився з незвичайними сущностями та розумними істотами. Кожна з цих подорожей надавала йому багато нових знань та вражень.

Проте, з кожною наступною подорожжю Александру дедалі важче було керувати подіями. Він помітив, що починають траплятися непередбачувані зміни у реальності та часовому потоці. Це почало викликати хаос та загрозу для всіх наявних цивілізацій.

По ходу своїх пригод, Александр прокладав шлях назад у спробі виправити вчинені помилки та повернути все на свої місця. На своєму шляху він зустрічався зі своїми колишніми соратниками, які допомагали йому у важких моментах. Вони працювали разом, щоб запобігти катастрофі.

Після багатьох труднощів та перешкод, Александру вдалося вирішити конфлікт, виправити помилки та повернути реальність до звичного стану. Він зрозумів, що здатність подорожувати у часі вимагає великої відповідальності та мудрості.

Моя власна фантастична історія показує, що людям треба бути обережними у використанні новітніх технологій та не порушувати природний хід речей. І хоча така подорож в часі залишається фантастикою, значення і моральна цінність історії важливі для нас у реальному житті.