Question

прочитай початок оповідання та письмово закінчи його.Оксана та її однокласниця Леся повернулася додому з магазину.Оксанка поклала пакет з хлібом на стіл.-Мамо,ось здача!-сказала Оксанка.Мама подякувала донечці,але,порахувавши гроші,насторожилася.-Тут бракує ще грошей,-сказала вона Оксанці.-Напевно,продавець помилився.Я піду на вулицю до Лесі.Через якийсь час на кухню прибіг Степанко,молодший братик Оксанки.-Мамо ,я теж хочу цукерку,-став просити Степанко.-Оксанка і Леся з"їли по одній,і я хочу.-Звідки ти знаєш про це?-запитала мама.-Я бачив,як вони викинули обгортку від цукерки.Я також хочу!-сказав Степанко.Мама покликала Оксанку додому і запитала її про цукерку.-Її купила Леся,-виправдовувалася Оксанка.-Вона...Раптом на порозі кухні з"явилася Леся:-Я вже йду додому.Дякую за цукерку,Оксанко! У кухні запанувала тиша...

Answer 1

Мама запитала у Оксани чому вона збрехала чому вона не сказала правду. Мама на дочу образилась тому до не треба брехати!

Answer 2

Beginning of the Story

Оксана та її однокласниця Леся повернулася додому з магазину. Оксанка поклала пакет з хлібом на стіл. "Мамо, ось здача!" - сказала Оксанка. Мама подякувала донечці, але, порахувавши гроші, насторожилася. "Тут бракує ще грошей," - сказала вона Оксанці. "Напевно, продавець помилився. Я піду на вулицю до Лесі."

Через якийсь час на кухню прибіг Степанко, молодший братик Оксанки. "Мамо, я теж хочу цукерку," - став просити Степанко. "Оксанка і Леся з'їли по одній, і я хочу." "Звідки ти знаєш про це?" - запитала мама. "Я бачив, як вони викинули обгортку від цукерки. Я також хочу!" - сказав Степанко.

Мама покликала Оксанку додому і запитала її про цукерку. "Її купила Леся," - виправдовувалася Оксанка. "Вона... Раптом на порозі кухні з'явилася Леся: "Я вже йду додому. Дякую за цукерку, Оксанко!" У кухні запанувала тиша...

Completion of the Story

Мама здогадалася, що Оксанка не купила цукерку Лесі, але вирішила не продовжувати розмову на цю тему. Вона звернулася до Степанка і сказала: "Степанко, я розумію, що ти теж хочеш цукерку, але ми не можемо її купити зараз. Можливо, згодом, коли будуть гроші."

Оксанка почувалася винною за те, що сказала неправду про цукерку. Вона знала, що мама не любить, коли її діти брешуть. Оксанка вирішила попросити вибачення у мами. Вона підійшла до неї і сказала: "Мамо, вибач мені, будь ласка, за те, що я сказала неправду про цукерку. Я не мала права обманювати вас."

Мама подивилася на Оксанку з розумінням і сказала: "Добре, Оксанко, я вже знала, що ти не купила цукерку Лесі. Але я ціную твою чесність і те, що ти прийшла і вибачилася. В майбутньому, будь ласка, завжди говори правду."

Оксанка почувалася полегшено, що мама простила її. Вона обійняла маму і поцілувала її на щоку. "Дякую, мамо. Я обіцяю, що більше не буду брехати."

Мама посміхнулася і сказала: "Я знаю, що ти зробиш все можливе, щоб тримати свою обіцянку. Ти моя маленька гордість."

Так закінчилася історія про Оксанку, Лесю, цукерку і вибачення. Вони продовжили своє життя, навчалися разом, гралися і допомагали одна одній. І хоча іноді виникали непорозуміння, вони завжди знаходили спосіб вирішити їх і залишалися найкращими подругами.