Question

Міні-твір про війну, що я побачила свїми очима(помечу как лучший ответ) ОЧЕНЬ СРОЧНО, СКОРО УРОК ЗАКОНЧИТСЯ​

Answer 1

Ответ:

Було б добре, якби жодна дитина в світі не знав, що таке війна. Але діти дізнаються про всі жахи не з сторінок підручників з історії, а з життя. У сучасному світі багато держав не можуть домовитися між собою і з’ясовують відносини жорстокими боями з демонстрацією страшного зброї. Гинуть тисячі невинних, руйнуються міста, ламаються долі. Війна очима дітей ще більш лякає, адже у таких хлопців практично немає дитинства.

Скільки страху, болю і безвиході сконцентровано в слові “війна”. Раптово нацистська Німеччина порушила мирний договір і напала на Радянський Союз. Але сильний духом народ не можна зламати. Попереду його чекає перемога, але ціною крові, сліз і тисячі смертей. Військові жахи Війна приносить одні лише страждання, біль, безвихідь, втрату надії і ціле покоління скалічених доль. Багато

Объяснение:

перероби трішки бо з інета

Answer 2

Війна – це найжахливіша подія, яку можуть побачити люди. І я, на жаль, мала можливість на власні очі побачити цей жах.

Це було під час моєї подорожі до однієї з країн, яка була охоплена війною. Прибувши туди, я відчула напруженість у повітрі і відразу зрозуміла, що знаходжуся в небезпеці. Вулиці були опустілі, будинки розруйновані, а повсюди були сліди знищення.

Пам'ятаю, як підійшла до одного з розбитих будинків і побачила, як люди, зі сльозами на очах, розшукували свої залишки майна. Діти бігали по розібраних кущах і шукали щось, що їм було потрібно для виживання. Цей момент вразив мене до глибини душі.

Не можна навіть уявити, які страшні травми отримують люди під час війни. Багато людей, яких я зустріла, мали розрізи, опіки та інші травми. Біль і страждання були видно на їхніх обличчях.

Один із найбільш вражаючих моментів був, коли я побачила табори біженців. Тисячі людей, які втратили все, шукали притулок і їжу. Діти були найбільш беззахисними – вони були голодні, виснажені і відчували страх. Це розривало моє серце, бачити, як невинні діти страждають через війну, яку вони не заслуговують.

Цікаво, але під час цих страшних подій, я бачила і прекрасні миті. Люди, які терпляче допомагали одне одному, незважаючи на усе. Вони ділилися останнім шматком хліба, притулком і надією. Ці маленькі вчинки людської доброти були як світло у темряві.

Завершуючи свій розповідь, я хочу сказати, що війна – це жахлива реальність, яку ніхто не повинен досвідчувати. Вона вбиває невинних людей, руйнує мрії і залишає після себе лише сліди знищення. Нехай цей світ ніколи більше не побачить такого жаху, і ми зможемо працювати разом, щоб забезпечити мир і процвітання для всіх.