Question

264*. Перепишіть, розкриваючи дужки. 1. В сухій (сопілка) (сонях) зітхає вітер. 2. До мене грім у хату залетів. Веселий грім з веселими (очі), з веселими (крила) поза (плечі) і з синюватим мерехтінням (брови). 3. Дніпро мимо (круча — в однині) і лине — і наче не лине …4.Весна зіткала вчора гобелен у (луг) — з (трави), із (квіти), з (верболози). 5. Візантійською (синь) (волошки) дзвеніли жита. 6. Липневі (дощ) — наче джунглі. 7. По блакитному (небо), що впало в (калюжа) осінні, знову діти біжать, наче листя, що вітер мете!.. 8. Мій (вересень), оружний світлий (князь), береш оце багатство — й не журись. Слов’янською клинописною (в’язь) на (пергамент) в тому розпишись. 9. (Яблуко) на голому гіллі світяться спокійно серед (сад) в сумовитій надвечірній млі в сумовиту пору (листопад) (3 тв. Є. Гуцала).

Answer 1

1. В сухій сопілці соняха зітхає вітер. 2. До мене грім у хату залетів. Веселий грім з веселими очима, з веселими крильми поза плечима і з синюватим мерехтінням брів. 3. Дніпро мимо кручі і лине — і наче не лине …4. Весна зіткала вчора гобелен у лузі — з трав, із квітів, з верболозу. 5. Візантійською синню волошок дзвеніли жита. 6. Липневі дощі — наче джунглі. 7. По блакитному небу, що впало в  калюжі осінні, знову діти біжать, наче листя, що вітер мете!.. 8. Мій вересню, оружний світлий князю, береш оце багатство — й не журись. Слов’янською клинописною в’яззю на пергаменті в тому розпишись. 9. Яблука на голому гіллі світяться спокійно серед саду в сумовитій надвечірній млі в сумовиту пору листопаду.

Answer 2

1. В сухій сопілці сонях зітхає вітер. 2. До мене грім у хату залетів. Веселий грім з веселими очима, з веселими крилами поза плечі та з синюватим мерехтінням брів. 3. Дніпро мимо кручі і лине — і наче не лине... 4. Весна зіткала вчора гобелен у лузі — з трави, із квітів, з верболози. 5. Візантійською синню волошки дзвеніли жита. 6. Липневі дощі — наче джунглі. 7. По блакитному небу, що впало в калюжу осінню, знову діти біжать, наче листя, що вітер мете!.. 8. Мій вересень, оружний світлий князь, береш оце багатство — й не журись. Слов’янською клинописною в’яззю на пергаменті в тому розпишись. 9. Яблуко на голому гіллі світяться спокійно серед саду в сумовитій надвечірній млі в сумовиту пору листопаду (з твору Є. Гуцала).