Question

Простим є речення: А По діброві вітер виє, гуляє по полю, край дороги гне тополю до самого долу. Б На узліссі і галявині зеленіє перший ряст і цвітуть проліски та сон-трава. В Шелестить пожовкле листя, по діброві гуляють хмари. Г Пам’ять могла б убити нас, коли б не мала рятівної властивості забувати.

Answer 1

Відповідь:

Думаю Г.

Пояснення: Пам'ять могла б убити нас, коли б не мала рятівної властивості забувати. Підмет пам'ять, присудки: убити, не мала. Оскільки ці присудки відносяться до одного і того ж підмета то речення просте.

Answer 2

Вітер виє по діброві, гуляє по полю, край дороги гинає тополю до самого долу. На узліссі і галявині зеленіє перший ряст і цвітуть проліски та сон-трава. Шелестить пожовкле листя, по діброві гуляють хмари. Пам'ять могла б убити нас, коли б не мала рятівної властивості забувати.

Це речення описує природу, де вітер виє по діброві, гуляє по полю, а тополя гинаються від сили вітру. Узлісся і галявини вкриті зеленим рястом та квітами пролісків і сон-трави. Листя на деревах починає пожовкліти, а хмари гуляють по небу, створюючи шум і шелест.

Останнє речення вказує на важливу роль пам'яті в житті людини. Воно стверджує, що пам'ять має здатність забувати, що є врятовуючою властивістю. Без можливості забувати, пам'ять могла б завдати шкоди, переповнюючи нас негативними спогадами і досвідом. Забування дозволяє нам рухатися вперед і не залишатися в'язами минулого.