Question

напишіть єсе на тему:"сумління людське , виявляється, схоже на вулик , його теж можна розтривожити " (о. Гончар)​

Answer 1

Ответ:

Сумління людське – це складний механізм, який визначає наші дії та вчинки. В о. Гончара є прекрасна аналогія: "сумління схоже на вулик, його теж можна розтривожити". Ця аналогія відкриває перед нами глибокий психологічний та етичний аспект сумління.

Сумління – це наш внутрішній моральний компас, який вказує нам, що вважається правильним і неправильним. Воно відображає наші цінності, переконання та внутрішні стандарти. Так само, як вулик, сумління може бути спокійним і незміщеним, коли ми діємо відповідно до своїх переконань і виправдуємо їх. Проте, воно може також бути розтривоженим і сумніватися в наших діях, коли ми порушуємо наші власні стандарти.

Розтривоження сумління може бути наслідком моральних дилем, коли нам доводиться вибирати між діями, які суперечать нашим переконанням і правильними справами. Такі ситуації можуть бути дуже складними і призводити до внутрішніх суперечок і турбот.

Важливо розуміти, що розтривоження сумління не завжди є поганим явищем. Воно може бути показником того, що ми ставимося до своїх дій серйозно і прагнемо діяти морально та відповідально. Переживання сумління може бути стимулом для вдосконалення себе і виправлення помилок.

Таким чином, сумління людське – це важливий аспект нашого внутрішнього світу, який визначає наші вчинки і взаємодію з іншими. Як і вулик, воно може бути розтривоженим, але це нормально і навіть корисно в певних випадках. Важливо вміти слухати своє сумління, розвивати свої моральні цінності та діяти відповідально, навіть коли це може бути викликом.

Объяснение:

Answer 2

Тема "сумління людське, виявляється, схоже на вулик, його теж можна розтривожити" стосується глибоких аспектів моральності та внутрішньої етики людини. Це цитата відомого українського письменника та громадського діяча Олеся Гончара, яка вказує на те, що сумління, як і вулик, є дуже чутливим і вразливим елементом людської природи, який може бути порушений або розтривожений.

Сумління є внутрішнім механізмом, який визначає, що є правильним чи неправильним у поведінці людини. Воно виступає як своєрідний внутрішній голос, який коментує наші дії і нагадує нам про наші моральні зобов'язання. Порушення цього внутрішнього етичного кодексу може викликати розчарування, страх, а іноді й внутрішню біль.

Аналогія із вуликом вказує на те, наскільки сумління є чутливим і вразливим. Так само, як вулик, який розтривожений чи псують його структуру, може втратити свою функціональність, сумління, яке піддається впливу негативних впливів, може стати менш ефективним у виконанні своєї ролі в регулюванні морального поведінкового кодексу.

Сумління може бути розтривоженим різними чинниками, такими як зовнішні тиск, соціальні норми, внутрішні сумніви чи навіть власні інтереси. Це може призвести до конфлікту між тим, що суспільство вважає правильним, і тим, що визнає сумління. Подібно до того, як вулик не може функціонувати оптимально, якщо його розтривожити, сумління може втрачати свою чистоту і силу під впливом зовнішніх чинників.

Однак важливо зазначити, що, подібно до вулика, сумління може також відновлювати свою структуру і функціональність. Людина може працювати над собою, розвивати внутрішню міць свого сумління, пристосовуючись до змін у світогляді та цінностях.

Отже, висловлення Олеся Гончара підкреслює важливість дбайливого ставлення до свого сумління і уникаючи його розтривоження. Збереження моральності та внутрішньої етики є ключем до гармонійного функціонування суспільства та до саморозвитку кожної окремої особи.