Question

відредагуйте речення, виправляючи орфографічні та пунктуаційні помилки. 1. Срібен дощик пролеваєця іскристо і виселка обіймає небокрай. 2. Неба вяне просинь і мете мете жовтокоса осінь листя золоте. 3. Менула ніч і сонце білогриве нисе на тросі огненому день. 4. То не вода повесні рвучи греблі та розносячи загати гуде та кликоче то вигуки здіймаюця вгору серед неугавного людського гомону. 5. Віки летять а в не озорім морі єдине сонце для землі горить. 6. Ще невдарив мороз а вже втомленний лист вяне, жовкне. 7. Тм'яніє на ставку непевна крига і певності ні в чому більш не має. 8. Вже листопад підкрався зза дубів і гай снімає золоту перуку. 9. Дніпро ростуманив тумани під вітру осінього рев і падає листя багряне оголює віти дерев.​

Answer 1

Ответ:

1. Срібний дощик проливається іскристо, а виселка обіймає небокрай.

2. Небо в'яне просиняючись, і жовтокоса осінь мете листя золоте.

3. Ніч змінила свій хід, і сонце білогриве низько на тросі огненому деня.

4. То не вода навесні рве греблю та розносить загати, гуде та кличе, то вигуки піднімаються вгору серед нестримного людського гомону.

5. Віки летять, і на неоспіваному морі горить єдина зоря для землі.

6. Ще не вдарив мороз, а вже втомлений лист в'яне, жовтіє.

7. Тм'яніє на ставку непевний лід, і вже нічого більше не впевнено.

8. Вже листопад підкрався з-за дубів, і гай знімає золоту перуку.

9. Дніпро розсіює тумани під осінній вітер ридко та падає багряне листя, обнажуючи гілки дерев.

Объяснение:

Answer 2

1. Срібний дощик проливається іскристо, і виселка обіймає небокрай. 2. Небо в'яне просиня і мете мете жовтокоса осінь, листя золоте. 3. Минула ніч і сонце білогриве низько на тросі огненому день. 4. То не вода повесні рвучі греблі та розносячи загати гудять та кличуть, то вигуки здіймаються вгору серед неугавного людського гомону. 5. Віки летять, а в небі озорім морі єдина сонце для землі горить. 6. Ще невдарив мороз, а вже втомлений лист в'яне, жовкне. 7. Тм'яніє на ставку непевна крига, і певності ні в чому більше не має. 8. Вже листопад підкрався з-за дубів і гай снімає золоту перуку. 9. Дніпро розтуманює тумани під вітру осіннього реву і падає багряне листя, оголює віти дерев.