Question

Напишіть два твори на тему На порозі зими.Будь ласка , як найшкорше !!!!!Даю 50 балів ​

Answer 1

Ответ:

Твір 1: "Перші сніжинки"

На порозі зими, коли природа приготовлюється до довгого снігового сну, всім серцем чекаєш на перші сніжинки. Вони приходять тихо і непомітно, наче летять з неба як дарунок від зимової казки. Вітерець розносить їх по повітрю, а вони, наче білі пухирці, опадають на землю.

Коли ти вийдеш на вулицю і побачиш першу сніжинку, тобі відразу стає тепло на душі. Зимовий ковзання по снігу, будування снігових баб та санчат – усе це вже близько. Зима – час чудес, коли кожен сніжинка – це частина великої історії, яку ми пишемо разом з природою.

Твір 2: "Зимовий вечір"

На порозі зими, коли вулиці вже занурені в темряву, а вікна освітлені теплим світлом ламп і каміну, відчуваєш особливий зимовий спокій. Зимовий вечір – це час для затишку та розмірковувань.

Сідаючи біля вікна з гарячою чашкою чаю або какао, можна спостерігати за падінням сніжинок і слухати тихий шепіт вітру. У цей час, оселедець в ставку грає в білій зимовій розписці, а зірки на небі мерехтять своєю найяскравішою зірковою піснею.

Зимовий вечір надає нам можливість відпочити, відчути спокій та подумати про мінливість часу. Він спонукає до роздумів і мрій, до спілкування з близькими, і до тепла в кожному серці.

Answer 2

Нарешті, вона прийшла — довгоочікувана зима! Справжня, іскриста, пухнаста, бадьора. Добре пробігтися морозцем першого зимового ранку! Вулиці, вчора ще по-осінньому похмурі, суцільно вкриті білим снігом, і сонце переливається в ньому сліпучим блиском. Химерний візерунок морозу ліг на вітрини магазинів і наглухо закриті вікна будинків, іній вкрив гілки тополь. Глянеш чи уздовж вулиці, чи поблизу, чи навколо себе подивишся — скрізь все однакове: сніг, сніг, сніг…


Зрідка підіймається вітерець і пощипує обличчя й вуха. Зате як гарно навколо! Які ніжні, м’які сніжинки неквапливо кружляють в повітрі! Навіть морозець, колючий, але теж приємний. Чи не за те все ми любимо зиму, що вона наповнює груди зворушливим почуттям?!

Все навколо виблискує сріблом, наповнене бадьорістю і свіжістю. Так легко дихається і так добре на душі, що мимоволі посміхаєшся. І хочеться по-дружньому сказати цьому дивовижному зимового ранку: «Здрастуй, зима довгоочікувана, чарівна! Ти — моя улюблена пора року».



Прийшла справжня зима. Стоять морози. Вся околиця встелена сніжним килимом. Міцно скуті льодом річка і ставок. Немов у казці, блищать сріблом дерева.

Ми взяли санки та вийшли на прогулянку у двір. Там сусідські хлопці ліпили снігову бабу. Всі разом ми стали грати в сніжки. Хлопці запропонували покататися на санках по слизькій сніговій гірці. Нам було дуже весело!

Потім у нас замерзли руки, і ми побігли додому. Холодно взимку!

Увечері почалася сильна хуртовина. Захиталися і затріщали дерева. Страшно ніс на вулицю показати. Добре, що ми вдома. Нам тепло і не страшні ніякі морози!

Answer 3

Звісно, раджу тобі використати слова української мови, оскільки ти використовуєш кириличні символи. Ось два твори на тему "На порозі зими":

Твір 1: "Передзимова мить"

На порозі зими, коли останній листопадовий вітер шепоче про наближення морозів, природа замирає в очікуванні холоду. Дерева вже роздяглися від зеленого наряда, щоб облаштувати себе в теплій зимовій шубці.

Сонце, низько стоячи на небі, малює теплі відтінки на снігу, який тільки що вкриває землю своєю білосніжною постільлю. Птахи, останніми попіднятими крильцями, розлучаються з теплим повітрям, готуючись до далекого польоту на південний захід.

На порозі зими кожен крок стає доторканням до замерзлого часу. Люди увімкнули перші свої опалювальні прилади і готують свої домівки до зимового сну. Деякі вже чекають перших сніжинок, аби створити снігових друзів.

Це чарівний період передзимового переходу, коли природа готується до свого великого сну, а люди вітають холод з теплом своїх сердець.

Твір 2: "Скрипучий крок зими"

Світ вже відчуває перші дотики зими. Поросль на гілках дерев перетворилася на хрупкі лідки, а повітря наповнене свіжим та прохолодним диханням морозу. Сплюшена хмарка сірого диму виливається з коминів, підкреслюючи прихід зими.

На вулицях чутно скрипучий крок першого снігу. Він літає в повітрі, мов перлинка, і танцює на вітрі, обвіюючи все навколо своєю білою ніжністю. Дерева вкрилися сніговою короною, а їхні гілочки виглядають як чарівні відділи абстрактного мистецтва.

На порозі зими люди вдягають теплі светри та витягують з шаф зимові куртки. Чай в гарячому кубку стає справжньою насолодою, а вікна, вкриті льодом, стають маленькими картинами кришталевої краси.

Сонце сідає раніше, але його відблиски на снігу роблять світ яскравішим. Зимова казка тільки починається, і кожен крок на скрипучому снігу — це нова сторінка у великому книжковому романі зимового чарівництва.