Question

1. Створіть власне висловлення, підтримавши ЧН спростувавши таку думку: «Нація, котра мислить про світ і себе в ньому категоріями позиченої мови, неминуче мислить несамостійно» (О. Забужко). Дотримуйтесь таких вимог: чітко сформулюйте тезу (1 речення); наведіть переконливий аргумент (2-3- речення); проілюструйте аргумент показовим прикладом (з літератури, з історії чи суспільного життя, з особистого досвіду) (1-2 речення); сформулюйте висновок, який увиразнить обстоювану Вами позицію (1-2 речення)

Answer 1

Ответ: Теза: Думка, що нація, яка мислить про світ і себе в ньому категоріями позиченої мови, неминуче мислить несамостійно, потребує спростування.

Аргумент: Здебільшого, мова є одним із способів виразу та комунікації думок і ідеї. Використання слів і концепцій з інших мов може бути результатом культурного обміну, глобалізації та взаємодії між націями. Це не обов'язково свідчить про відсутність самостійного мислення. Навіть при використанні позичених слів чи концепцій, люди можуть власноруч адаптувати їх до свого контексту та розуміння.

Приклад: Наприклад, в англомовному світі існують багато слів та фраз, що були позичені з інших мов, таких як французька, іспанська, чи німецька. Однак це не заважає носіям англійської мови мислити і висловлювати свої власні ідеї та думки.

Висновок: Використання слів і концепцій з інших мов не обов'язково свідчить про відсутність самостійного мислення. Кожна нація може активно впливати на та адаптувати мову, але це не перешкоджає їй мати власну унікальну ідентичність та мислення.

Answer 2

Теза: Нація, яка мислить про світ і себе в ньому категоріями позиченої мови, може розвивати самостійне мислення.

Аргумент: Зазначена думка О. Забужко не враховує той факт, що взаємодія між націями завжди включає в себе обмін культурними та мовними елементами. Позичена мова може стати катализатором для розширення мислення, сприяючи взаєморозумінню та відкритості до нових ідей.

Приклад: Наприклад, в історії розвитку європейських країн важливим фактором стало взаємоперетворення різних мовних груп через культурний обмін. Такий процес сприяв виникненню нових підходів та інновацій, оскільки різні нації позичали інш від інших та вдосконалювали власне мислення завдяки цьому обміну.

Висновок: Отже, позичена мова може слугувати джерелом нових ідей та сприяти розвитку самостійного мислення в межах нації. Обмін культурними елементами, у тому числі мовою, не є перешкодою для самостійного мислення; навпаки, це може стимулювати інтелектуальний розвиток та краще взаєморозуміння між різними національностями.