Question

Твір-мініатюра на тему мандри осіннього листочка, будь ласка не з інтернету ​

Answer 1

Объяснение:

Осінній листочок, жовтий і крихітний, знайшов себе вільним на вітерці. Він піднявся вгору і відпустився від гілки, рішучий подорожувати світом. Летючи на вітерці, він дивувався барвам осені, які розквітали перед його очима: червоні, золоті та помаранчеві дерева створювали справжнє чарівне шоу. Листочок летів, кружляючись, і був щасливим.

Одного разу вітерець нес його до лісу. Там листочок відкрив новий світ: теплий сонячний промінь прокинув його з відпочинку під ніжним шумом лісу. Листочок вирішив зупинитися в цьому чарівному місці. Його жовта барва стала частиною ковзанки осіннього лісу, і він почав підкорювати лісові доріжки.

Так осінній листочок став мандрівником лісу. Він допомагав створювати ковзанку для комах та міні-доріжки для грибів. Листочок знайшов справжніх друзів серед інших листочків і навіть навчився розмовляти з вітерцем.

Але прийшов час прощання. Листочок зрозумів, що осінь минає, і він вирішив віддати себе природі. Вітерець знову підняв його та поніс до дерева, з якого він колись відлетів. Листочок повернувся додому, де став частиною землі, допомагаючи новим рослинам вирости і процвітати.

Так закінчилася мандрівка осіннього листочка, а його подорож стала невеликою, але важливою казкою природи.

Answer 2

Осінній листочок рушив у подорож із високого дерева до невідомих пригод і призначень. Він був вкритий теплою червоною і жовтою шубкою, яка летіла на вітерці, ніби феєричний плащ. Заздрісні листяні колеги заздрощували його сміливість, але листочок не віддавав цьому значення.

Листочок опинився на поверхні твердої землі, де його чекала нова пригода. Вітер відніс його далеко від дерева, і тепер листочок відчував себе самотнім і вразливим. Але він не втратив надію і звик до нового оточення. Щодня він спостерігав за тим, як навколишні рослини готувалися до зими, і навіть став учасником їхніх розмов.

Листочок навчився бути терплячим і відчувати красу навіть у маленьких речах. Він бачив, як сонце заходило за горизонт, фарбуючи небо в різні відтінки червоного та оранжевого. Він співав пісні вітру і відчував на собі перші краплі дощу.

Осінній листочок жив у тому моменті і дарував глядачам частинку своєї краси. Хоча його подорож тривала недовго, вона надала йому багато вражень та навчила цінувати миттєвість моменту. Він знає, що колись його час прийде піти, але до того часу він буде розказувати свою історію про осінню подорож, про те, як він вперше відчував вітер у своїх жилках та як пізнавав красу світу навколо себе.