Question

Скласти міф на любу тему

Answer 1

Ответ:

Коли на землі у людей засяяв веселий життєдайний вогонь, сповнюючи їхнє існування теплом і радістю, розгніваний Зевс покарав за це не тільки гордого титана Прометея. Лихий, злопам’ятний бог надумав покарати нещадно і смертних, та ще так, щоб навіть їхні далекідалекі нащадки відчували ту кару.

Громовержець покликав свого сина Гефеста, неперевершеного митця та вигадника, звелів йому змішати глину з водою, всередину сховати приємний, ласкавий голос і зліпити юну дівчину, схожу на безсмертну богиню.

Гефест усе так і зробив, а далі, за Зевсовим велінням, буйні вітри вдихнули в ту постать життя і кожний з богів ущедрив її своїми дарами. Мудра Афіна Паллада навчила дівчину гаптувати і прясти, золота Афродіта надала їй звабних чар і дивовижної вроди, а хитрий Гермес подарував їй лукавий розум, непереборну цікавість і каверзну вдачу. Дівчину назвали Пандорою, а це ім’я означало: «Та, що всім обдарована».

Юні Харіти й Музи вбрали Пандору в сріблясті шати, на довгі кучері поклали вінець, схожий на золоте мереживо, ніжну шию прикрасили намистом із самоцвітів і заквітчали красуню трояндами. Потім Гермес, як звелів йому всевладний батько, відвів Пандору на землю і залишив її біля порога Епіметеєвого дому.

Колись Прометей попереджав свого рідного брата, щоб той нізащо не брав ніяких дарунків від підступних богів. Та Епіметей був надто простий, довірливий і надто повільний в думках, навіть ім’я його означало: «Той, хто думає потім». Тож, побачивши біля свого порога прекрасну дівчину, що сяяла вродою, щастям, коханням, Епіметей забув усі застережливі слова свого мудрого брата, забув про все на світі.

Як Зевс того й прагнув, Пандора стала Епіметеєвою дружиною і праматір’ю всіх смертних жінок. І вона ж стала причиною великих нещасть на землі.

До того часу люди жили, не знаючи горя, заздрощів, злочинів, тяжких хвороб і турбот. Усе це Прометей сховав від смертних на Олімпі у чималій амфорі, щільно її закривши. Зевс подарував ту амфору Пандорі у посаг, тільки – підступний! – не звелів її відкривати.

Послухалася Пандора, та з кожним днем їй дедалі дужче кортіло зазирнути всередину. Нарешті красуня не витримала, відкрила амфору, і в ту ж мить звідти вилетіли на волю горе, турботи, злигодні, страждання, тяжкі хвороби.

Відтоді вони скрізь і завжди переслідують людство. Невидні, нечутні, німі, вони потьмарюють людям сонячне сяйво, заповзають в їхні домівки, сріблять скроні у смертних, виорюють на їхніх обличчях глибокі страдницькі зморшки, вкорочують людям і так недовгий вік.

Збагнувши, що вона накоїла, Пандора мерщій закрила амфору, і з неї не встигла вилетіти тільки сліпа надія.

Так покарав смертних людей всемогутній Зевс Громовержець.

Answer 2

Яндр, бог сонячного світла

У далекому краї, де кожна кристалина піску світилася різними кольорами, жив бог Яндр. Він був покликаний світити світом усіх існуючих істот, а його розкішне сяйво надавало красу і полум'я будь-яким землям, які Яндр відвідував.

Яндр проживав на невисоких хмарах, схований від поглядів світу. Його золотиста шкіра випромінювала сонячну енергію, а прозорі крила здатні були переносити його в будь-який куточок небосхилу. З Яндром завжди було яскраво й тепло, він був персоніфікацією сонця.

Але раз сталася лиха подія - сонце не з'явилося на небі. Люди та тварини почали терпіти від холоду й темряви. Незламний дух Яндр був стурбований і вирішив дізнатися причину, чому сонце потерпіло невдачу.

Яндр почав своє ретельне розслідування, подорожуючи по всіх куточках світу. Він поспішав, збираючи докази про зникнення сонця, спілкуючись з природними силами і співвідносивши всі свої відкриття. Так він дізнався, що Мавр, бог підземного світу, викрав сонце, щоб нав'язати людству Темряву, яким кликає його.

З рішучістю світлоносних ангелів, Яндр зібрав дружину ангелів і подивився на свою армію, готову боротися за зірвування Темряви. Разом вони виступили проти Мавра, використовуючи свої силу, щоб прогнати його землян. Потужна битва розпочалася і тривала протягом довгих годин.

Нарешті, Яндр і його ангели перемогли і відіслали Мавра назад у підземний світ. Сонце повернулося на небо, а світ знову став розжареною красою і полум'ям. Люди й тварини відчули знову моць сонця і віддячили Яндрі і його ангелів за їх підприємницьку роботу.

З того дня Яндр став почестю, його називали богом сонячного світла та справжнім героєм, який прогнав Темряву та повернув світло на планету. Він вчив всіх, як приховувати світло у своєму серці і надавав вірним сили й натхнення, щоб боротися з будь-якими темрявами, які можуть загрожувати світлу. Бог Яндр був символом сповненої життя енергії, яка ніколи не згасала.