Question

Текст розповідь на тему Перед грозою.

Answer 1

Все застигло ніби в очікуванні або від жаху. Птахи більш не літають, комахи не гудуть.Всі поховались. На деревах жоден листочок не ворухнеться.Обрій темнішає прямо на очах. Великі важкі хмари затулили небокрай. Вже десь чути рокотання наближаючого грому.

І ось земля здригається. Раз, другий. А за цим падають перші важкі краплини. Ще між вибухами тримається тиша, але скоро це скінчиться.

Шумна рясна злива напує землю, кожне дерево, кожну травичку такою очікуванною вологою.

Тепер зрозуміло, що напочатку був не жах, а очікування часу, коли жага скінчиться,  і все нап ється і омиється від пилу та спеки.

Answer 2

Перед грозою

Вечірнє небо поступово стає сірим, мов мерехтливе полотно, яке поступово затягується густими хмарами. Перед грозою відчувається особлива атмосфера, наповнена таємничістю та напругою. Все навколо повільно затихає, наче тримаючи подих перед надходженням потужної сили природи.

Вітер змінює свою силу та напрямок, віяючи прохолодою і несучи запах дощу. Листя на деревах шелестить, немов попереджаючи про наближення грози. Напруга в повітрі стає все більш відчутною, а джерела світла, які зачаровують своїм теплом і затишком, замінюються місцем зловісного блиску блискавок.

Перед грозою спостерігати за небом - це справжня майстерність. Хмари розгортаються на очах, перетворюючись на величезні гірські вершини або міста, що ростуть прямо перед тобою. Кожен рух хмар та їхні зміни форми можуть передати сотні емоцій - від спокою до тривоги.

Звуки перед грозою також мають свою особливу магію. Спочатку ти чуєш тихі роки, що нагадують про невпевненість неба. Потім далекий грім з'являється на горизонті, нагадуючи про силу, яка наближається. Його звук поступово набуває гучності та напруги, відображаючи невпинний рух грозового фронту.

Аж ніяк не можна забувати про одне з найвражаючіших явищ перед грозою - блискавки. Вони пронизують небо яскравим світлом, освітлюючи все навколо на кратні секунди. Момент, коли блискавка вдаряє в землю чи воду, є таким потужним, що викликає непереборну силу природи.

Таким чином, перед грозою весь світ знаходиться на межі двох станів - спокою та бурі. Це момент, коли природа показує свою силу та велич, нагадуючи нам про нашу власну незначність. Ми спостерігаємо цю природну симфонію, захоплені та трохи налякані, але в той же час відчуваємо неймовірну привабливість та загадковість грози.