Question

Напиши твір мініатюру ,,Осіння казка'' використовуючи дієприкметникі та дієприкметникові звороти

Answer 1

Ответ:

Неначе царівна, ходить по яскравих вулицях золотокоса красуня-осінь. Вона зачаровує собою дерева, що дивляться їй услід і кладуть замальовані жовтою фарбою листочки, простеляючи ними стежку осінніх мандрів. Осінь пройде всюди, а на згадку про себе залишить ласкаву ковдру, якою вкриє холодну землю. Та, в свою чергу, посміхатиметься, адже царівна наділить її, сади, вулиці, поля – усе неймовірною красою, де-не-де залишивши за собою мокрі, але теплі сліди, котрі сповнені осінніми пахощами. А все навкруги буде наспівувати чарівну мелодію, сяючи золотавими барвами

Answer 2

Осіння казка

Високі дерева в палаючих відтінках червоного, жовтого і оранжевого барви стояли непохитними на узліссі. Їх листя шелестіло під кроками, неначе зачаровано розсіюючи вітром свої барви в повітрі. Осінь принесла свою неповторну магію, перетворивши природу в чудове полотно.

У парку, прикрашеному осінніми квітами, перебували люди, які насолоджувалися золотистим сонячним промінням. Подекуди, вітер зіграв на листі дерев, ніби ніжно шепочучи їм таємничі історії. Парк став сценою для осінніх забав, які поступово вкрай зачарували всіх присутніх.

Під гіллями величезного дуба, діти будували маленькі гнізда з опалого листя, відтворюючи затишні житла для уявних гостей. Їх радісні голоси заповнили повітря, перетворивши парк у веселий лабіринт дитячого задоволення.

Поруч зі ставком, чоловік у довгому плащі стояв із загадковим виразом на обличчі. Він малював пейзаж осінніх кольорів на своїй полотниці, передаючи настрій осені в кожній краплинці фарби. Його руки творили магію, перетворюючи біле полотно в живу картину.

Парк також був домом для закоханих. Пари прогулювались під чарівними кущами, обіймаючись і насолоджуючись теплом осіннього дня. Їх поцілунки були м'якими, наче крила метелика, який пливе на вітрі.

Але осінь також приносила і сумнів. З першими прохолодними вітрами, люди починали вдягати свої теплі светри, готуючись до холодних днів. Вони знали, що осінь – це лише передвісник зими, але все ж вірять в красу, яку вона з собою несе.

Так закінчувалась осіння казка, але кожен рік вона поверталась з новими чарами і відкривала нові сторінки. І хоча казка тривала недовго, відбиття осені залишалися в серцях людей, нагадуючи їм про красу і неповторність цього чарівного сезону.