Question

1. Голосні й приголосні звуки. Співвідношення звуків і букв. Ненаголошені голосні [е], [и], [о] в коренях слів. Звукове значення букв я, ю, є, ї, щ. 2. Правила вживання м’якого знака та апострофа (на власних прикладах) . 3. Подовження та подвоєння приголосних (на власних прикладах).

Answer 1

Відповідь:

1.

Зазвичай в українській мові один звук позначається на письмі одною буквою, і в більшості українських слів однакова кількість звуків і літер. Однак іноді кількість букв і звуків у слові може відрізнятися. Це може бути пов'язано з буквами, які не позначають звук або позначають два звуки.

(далі у файлі)

Answer 2

1. Голосні і приголосні звуки: Голосні звуки - це звуки, які вимовляються, коли повітря вільно проходить через голосовий апарат: [а], [е], [и], [о], [у], [і], [й]. Наприклад, слова "мама", "баба", "мило" мають голосні звуки [а], [а], [и], [о]. Приголосні звуки - це звуки, які вимовляються, коли повітря проходить через голосовий апарат і стикається з перешкодою: [б], [в], [г], [д], [ж], [з], [к], [л], [м], [н], [п], [р], [с], [т], [ф], [х], [ц], [ч], [ш], [щ]. Наприклад, слова "бігти", "дім", "мати" мають приголосні звуки [б], [г], [м].

Співвідношення звуків і букв: Українська мова має алфавіт, в якому 33 букви, але не всі букви мають свій власний звук. Наприклад, буква "и" може позначати як голосний звук [и], так і приголосний звук [й]. Крім того, існують багато випадків, коли один звук може позначатися кількома буквами, наприклад, звук [ч] може позначатися буквами "ч" і "щ", а звук [й] - буквами "й" і "и".

2. Ненаголошені голосні [е], [и], [о] в коренях слів: У словах, у яких голосні [е], [и], [о] є ненаголошеними, ці звуки часто змінюють свою вимову. Ненаголошений голосний [е] може звучати як [є] або [е] в залежності від місця розташування букви "е" в слові. Наприклад, в слові "пелена" ненаголошений голосний [е] звучить як [є], а в слові "мережа" - як [е]. Ненаголошений голосний [и] часто звучить як [і]. Наприклад, в слові "білий" ненаголошений голосний [и] звучить як [і]. Ненаголошений голосний [о] може звучати як [у] або [о] в залежності від контексту. Наприклад, в слові "товари" ненаголошений голосний [о] звучить як [у], а в слові "короткий" - як [о].

Звукове значення букв я, ю, є, ї, щ: Буква "я" українською мовою позначає звук [я]. Наприклад, у словах "яблуко", "квітка" звук [я] позначений буквою "я". Буква "ю" позначає звук [ю]. Наприклад, у словах "юний", "любов" звук [ю] позначений буквою "ю". Буква "є" позначає звук [є]. Наприклад, у словах "єднання", "єдиний" звук [є] позначений буквою "є". Буква "ї" позначає звук [ї]. Наприклад, у словах "письмо", "сім'я" звук [ї] позначений буквою "ї". Буква "щ" позначає звук [щ]. Наприклад, у словах "щастя", "віщо" звук [щ] позначений буквою "щ".

3. Подовження та подвоєння приголосних: Українська мова має правила щодо подовження та подвоєння приголосних звуків. Подовження відбувається за допомогою подвоєння букви, наприклад, у слові "сон" друге "н" позначає подовження звуку [о]. Подвоєння приголосних звуків відбувається, коли в корені слів стоїть безнаголошена голосна [е], [и], [о] перед одним звуком [л], [м], [н], [р] чи [в]. Наприклад, у словах "сім'я", "користь", "молоко" приголосні звуки [м], [р], [л] подвоюються через ненаголошену голосну.