Question

Написати казку білка пустунка

Answer 1

Одного разу ми з татом  прогулювалися по парку. Була золота осінь. І тут я помітила, білочку яка ворушилась на товстому стовбурі дуба. Я подивилась туди й побачила велику руду білку! Вона трималася на стовбурі, міцно вчепившись в кору кігтиками на лапках.З першого погляду було видно, що хутро в білочки дуже густе та пухнасте,яскраво рудого кольору. Я цьому не здивувалась, адже до зими всі звірі відрощують теплі шуби. В шубці звірка поєднувалися три кольори: червоно-рудий, сірий  і білий. Спинка та голівка білочки були рудими, боки сіренькими, а черевце - сірим.Білочка, не кліпаючи, дивилася на нас своїми блискучими чорними очима. Вони нагадували мені вуглинки. Вушка на маленькій голівці звірка дивилися вгору. Я помітила на них смішні китиці. Мій тато мені розповідав , що ці китиці виростають на вухах у білочок якраз до зими, а влітку їх там немає.Але самим розкішним у білячому зимовому вбранні був, звичайно, її хутряний пухнастий хвіст!  Я помітила, що хвіст білочка мала сірий з рудим колір. Він видався мені дуже великим, навіть більше самої білочки!Тут білочка, швидко перебираючи своїми сильними чіпкими лапками, миттю видерлася по стовбуру дерева. Маленька трудівниця  зникла за гілками. 

Answer 2

Одного разу в далекому лісі жила маленька білочка на ім'я Білка Пустунка. Вона була найрозумнішою тваринкою в усьому лісі, але водночас в неї була погана звичка – вона постійно вигадувала неймовірні історії та відмовлялася вірити усім іншим білкам.

Білка Пустунка завжди сиділа на одному і тому ж місці, переказуючи історії про землетруси, які спустошували їхній ліс, і про річку з шоколадом, що розлилася прямо посеред лісу. Інші білки сміялися з неї і казали: "Білко Пустунко, ти завжди вигадуєш ці чудеса, ніхто не може повірити тобі!"

Але одного разу сталася справжня біда. Ліс потрапив під велику небезпеку через пожежу, яка загрожувала знищити все живе навколо. Інші білки були в великій тривозі та відчаєнні, але не Білка Пустунка. Вона вирішила врятувати ліс за допомогою своїх вигаданих історій.

Вона зібрала всіх білок разом і розповіла їм історію про магічне дерево, яке може врятувати ліс від будь-якої небезпеки. І хоча всі інші білки не вірили їй, вони все ж спробували допомогти. Разом вони вирушили у пошуки цього магічного дерева.

Після довгих пошуків вони знайшли дерево, яке справді мало магічну силу. За допомогою цього дерева вони змогли загасити пожежу та врятувати ліс. І тоді всі білки зрозуміли, що історії Білки Пустунки можуть бути не лише вигаданими, але й корисними та навіть істинними у відповідний момент.

З того часу Білка Пустунка більше не була вигадувачкою для інших білок. Вони поважали її за розум і винахідливість. І навіть коли вона розповідала щось неймовірне, всі слухали її з зацікавленістю та повагою.

Так закінчилася ця казка про Білку Пустунку, яка навчила всіх, що історії можуть мати силу, навіть якщо вони здаються неймовірними. І що інколи важливо вірити не лише в те, що бачиш, але і в те, що може бути.