Вопрос задан 22.10.2023 в 16:19. Предмет Українська мова. Спрашивает Есин Вадим.

Контрольний твір опис місцевості і вулиці на основі особистих спостережень враження в художнёму

стилі за складним планом!!! на дві сторінки
0 0
Перейти к ответам

Ответы на вопрос

Внимание! Ответы на вопросы дают живые люди. Они могут содержать ошибочную информацию, заблуждения, а также ответы могут быть сгенерированы нейросетями. Будьте внимательны. Если вы уверены, что ответ неверный, нажмите кнопку "Пожаловаться" под ответом.
Отвечает Тихонова Даша.
Село моє зелено-кучеряве, Між верб, ставків виблискує кришталь. Поміж лугів, поміж пахучі трави Нічлава тихо в'ється в синю даль.
Є на землі місце, де помістилось усе найдорожче, найкраще для мене. Місце, де кожна стежка, кожне дерево нагадують пору безтурботного дитинства... Це — моє село.
Я народилася і живу у маленькому, але мальовничому селі Жабинці, що розкинулось на берегах Нічлави.
Ще до сьогодні односельці розповідають легенду про походження його назви.
Колись давно на території сучасної ферми був маєток пана Жаб'є. До нього приходило багато людей найматися на роботу. Оскільки пан був дуже добрим, люди зводили собі оселі і залишалися на постійне проживання. З часом маленький хутірець перетворився на село. Коли Жаб'є помер (в нього не було продовжувачів роду), то люди на честь доброго пана назвали село Жабинцями.
З того часу минули століття, а воно й досі красиве і чепурне, завжди вітає усіх. На дорогу світять вікнами не маленькі хати під солом'яною стріхою, а високі добротні будинки.
Зараз у моєму селі всього п'ять вулиць: Горішня, Долішня, Кут, Гаврилівка, Нова. Але кожна з них по-своєму гарна і неповторна. Навесні зачаровують вони вишневим та яблуневим цвітом, влітку п'янять душу запахом матіоли та лілій, восени стелять під ноги жовтогарячий килим опалого листя, а взимку кружляють у чарівному танку сніжинок.
І я завжди відчуваю якесь нестримне, ні з чим незрівнянне почуття радості та задоволення. Якийсь гарячий клубок підкочується до горла... і хочеться говорити і мовчати, плакати і сміятися. Саме так буває після довгої розлуки.
Минають роки, змінюються часи, погляди, смаки, люди. Народ-творець дбає, працює, зводить новобудови — і в результаті — гарний будинок культури, двоповерховий магазин, уже 11 років радо вітає дітей школа. А в церкві Покрови Богородиці проходять богослужіння. Не забули односельчани і про тих, хто боровся і віддав життя за наше сьогодення — січових стрільців та воїнів УПА. їм на вулиці Кут насипано могилу. До неї ніколи не заростає стежка. Тут завжди чисто і людно. Сюди у день роковин йдуть жителі, приходять учні-першокласники, випускники, молоді пари...
На лівому березі Нічлави височіє напівзруйнований костел, якому уже понад двісті років.
Наш народ вміє і любить працювати, тому сподіваюсь, що через кілька років село моє стане ще кращим і я ще довго чутиму в ньому рокіт тракторів у час весняних та осінніх робіт, насолоджуватимусь запахом стиглого жита і пшениці у гарячу пору жнив.
Я дуже люблю своє село і горджусь ним. А якщо Богом суджено мені його залишити, то "пташкою" завжди летітиму до свого "гнізда", до рідних Жабинець.
0 0
Отвечает нейросеть ChatGpt. Будьте внимательны, ответы нейросети могут содержать ошибочные или выдуманные данные.

Місцевість, яку я оберу для опису у своєму контрольному творі, - це мальовнича село, яке розташоване посередині невеличкої долини, оточене густими лісами і високими горами. Вулиця, яку я обрав для опису, пролягає через це село, проходить вздовж його головної площі і кінцентрує на собі увагу усіх мешканців та відвідувачів.

Почну опис з самого початку. Як лише я зайшов на цю вулицю, мої очі негайно впали на старовинну ратушу, що розташована прямо посередині площі. Це величезна будівля із зібраних кам'яних блоків, яка добре зберегла свій колишній аристократичний вигляд. Високі башти, прикрашені різними орнаментами, стоять на обох кінцях ратуші і відзначають це місце як важливий центр села.

Вулиця, що пролягає перед ратушею, дуже широка і рівна, з декорованими бордюрами та камінним сміттєвими корзинами вздовж тротуару. Уздовж вулиці розміщені привабливі невеликі магазинчики з провітряними вітринами, які окрасили зовнішній вигляд цієї вулиці. Вони пропонують різноманітні товари - від свіжих продуктів до різноманітних ремесельницьких виробів. Всі ці магазини прикрашені квітами і надають вулиці колоритного і дуже живого вигляду.

Ще одна риса цієї вулиці - величезні дерева, які ростуть уздовж тротуару. Вони надають прохолоду та природного сяйва і своїми гілками майже доторкаються один до одного, створюючи тіністий тунель. Коли ти прогулюєшся під цими деревами, то відчуваєш відчуття затишку та спокою, що переповнюють тебе.

Також важливим елементом нашої вулиці є церква, яка розташована в кінці вулиці перед горами. Вона вражає своєю величчю та має оригінальний архітектурний стиль. Великі скульптури й статуї прикрашають вхід, який здійснюється через величезні дерев'яні двері. З самої височіні церкви можна сфотографувати неймовірний панорамний вид на все село і навколишні гори. Це одне з найвідоміших місць, звідки можна побачити красу цього куточка світу.

Загалом, ця вулиця все себе спокійно розташовує в центрі та оберігає всю красу села, яке знаходиться серед неймовірної природи. Вся мальовничість і гармонія місцевості - від самої вулиці до навколишнього ландшафту - додає ще більше вражень та сприймається насичено художнім стилем. Тому, прогулюючись цією вулицею, ти почуваєш себе вже немов у якомусь казковому світі, де душа і серце можуть відповідати на всю красу, яку ти бачиш навколо себе.

0 0

Похожие вопросы

Топ вопросов за вчера в категории Українська мова

Последние заданные вопросы в категории Українська мова

Задать вопрос