Question

Твір у публіцистичному стилі на тему "Наші справи говорять за нас"

Answer 1

У кожної людини є власні моральні цінності, найсвятіші речі і поняття. І одна з таких цінностей — любов до матері. Не даремно ж про матір пишуть поети і письменники, матір зображують живописці і оспівують музиканти. Перед матір’ю ми у невідплатному боргу за безсонні ночі, проведені біля колиски, за турботу і ласку, за велику материнську любов і за саме життя, подароване нею. Тому любов до матері — найсвятіше людське почуття.
Безумовно, є на світі моральні виродки: матері, які відмовилися від своїх дітей, і діти, які зреклися своїх матерів. Але, на щастя, таких небагато. Більшість людей шанує материнство.
Для мене прикладом на все життя залишаться стосунки між членами нашої сім’ї. Моя мама ніколи не вчила мене поважати людей старшого покоління. Вона просто добре ставилась до бабусі, піклувалась про неї, приділяла їй увагу. А коли бабуся хворіла, мама забороняла мені і моєму молодшому братові галасувати. Мама в усьому для нас приклад. Вона не говорить високих слів, а просто виховує нас своїм прикладом.
У нашій сім’ї дуже затишна атмосфера. І створила її мама. Вона ніколи не підвищує голосу, завжди доброзичлива і врівноважена. Навіть, коли у наших батьків непорозуміння, це не впливає на інших членів родини. Ніхто не кричить і не стукає кулаками об стіл, як часто буває у наших сусідів, просто батьки йдуть на прогулянку вдвох, а коли приходять, то можна бути впевненим, між ними — мир і злагода. І знову, це завдяки мамі, яка дуже вболіває за сім’ю.
Не даремно говорять, що матері невсипущі. Коли я лягаю спати — мама ще не спить, а коли я прокидаюсь — вона вже не спить. Мама страшенно завантажена і на роботі, і вдома.
Ми з братом намагаємось якомога більше їй допомагати. Коли батько столярить чи слюсарить, ми з братом намагаємось і допомогти йому і самим навчитися. А ось допомогати мамі на кухні чомусь соромимося. А це так несправедливо, адже моя мама заслуговує найкращого. Щодня я потайки від мами і від друзів вивчаю кулінарні рецепти. Хочу зробити їй подарунок до Восьмого березня — приготувати якусь смачну страву. І в той же час я не хочу, щоб друзі кепкували, що я малий. Проте, якщо жінки опанували чоловічі професії, то чому б представникам сильної статі не спробувати куховарити? Я думаю, мама зрадіє, що в неї такий здібний син.
Безумовно, мій найперший обов’язок — хороше навчання. Я намагаюся зробити так, щоб мама за мене не червоніла, щоб її лагідні очі не засмучувалися. Я впевнений, що це мені під силу. 

Answer 2

Наші справи говорять за нас

У кожному кроці нашого життя, у кожному рішенні, яке ми приймаємо, і в кожному ділі, яке ми виконуємо, ми залишаємо слід. І ці сліди - це наші справи. Наші справи говорять за нас, розповідають історію про нашу характеру, цінності, амбіції і цілі. Вони відображають наше справжнє "я" краще, ніж будь-які слова чи обіцянки.

Часто люди вважають, що їхні слова є найкращим виразом їхніх намірів і поглядів. Вони обіцяють і зав'язують красні банти на своїх обіцянках. Але часом ці слова розходяться з їхніми діями. Однак навіть найкращі слова не можуть приховати справжню сутність людини, якщо їхні справи свідчать про щось інше.

Наші справи можуть говорити про нашу інтегрітет, якщо ми завжди дотримуємося свого слова і виконуємо обіцянки, які даємо. Вони можуть свідчити про нашу відданість, якщо ми працюємо над досягненням своїх мрій і цілей навіть у важкі часи. Наші справи також відображають нашу етику і мораль, коли ми обираємо той чи інший шлях у складних ситуаціях.

Звідси важливо завжди пам'ятати про відповідальність за свої дії. Ми повинні бути готові відповісти за кожне своє діло перед суспільством і перед собою. І коли наші справи говорять за нас, ми маємо бути готові до того, що вони можуть розповідати не тільки про наші досягнення, але й про помилки і недоліки.

Наші справи - це наша легат, який ми залишаємо майбутнім поколінням. І цей легат відображає наше справжнє значення в цьому світі. Тому, дбаймо про те, щоб наші справи говорили про нас як про людей, які принесли користь і покращення світу, про тих, хто не просто говорить про свої переконання, але й втілює їх у життя.