Question

Скласти твір на тему:Іменники як частини мови.За планом1.Загальне значення іменника2. Морфологічні ознаки3.Синтаксична роль4.Назви істот і неістот5.Загальні і власні іменники6.Конкретні і абстрактніБуду сильно вдячна пліззззз)

Answer 1

Существительное - часть речи.

1.    любое существительное всегда обозначает предмет.

 

2.    Морфологический разбор существительного:

Существительное разбирается по следующей схеме:

1. Начальная форма.

2. Морфологические признаки:

а) постоянные:

— собственное / нарицательное,

— конкретное / абстрактное / вещественное / собирательное,

— род,

— число (для тех существительных, для которых этот признак постоянный),

— одушевленность,

— склонение;

б) непостоянные:

— число (для изменяющихся по числам),

— падеж.

3. Синтаксическая роль в предложении.

 

3.   В предложении имена существительные чаще всего выступают как подлежащие или дополнения, но могут быть любыми другими членами предложения.

 

4.   Одушевлённые существительные - это живая природа и т. п., а не одушевлённое - это что сделано руками человека или не имеет свойства рости, питаться, развиваться и т. п.

 

Всё что знаю)...

Answer 2

Іменник - це одна з найголовніших частин мови.Отож,трішки про іменник.

Іменник - самостійна частина мови, що називає предмет і відповідає на питання хто? що?Іменники — назви істот відповідають на питання хто?
(людина, школяр, заєць, пташеня).
Іменники — назви неістот відповідають на питання що?
(дерево, трава, будинок, стіл).
Іменники можуть позначати загальні та власні назви.
Загальні назви стосуються багатьох однакових предметів: місто, річка, гора, кінь.
Власні назви стосуються окремих предметів, щоб відрізняти їх від інших подібних: Київ, Дунай, Говерла, Орлик.

Іменники,на мою думку,найважливіші в мові.За допомогою цієї частини мови ми виражаємо,свої думки,описуємо про кого чи про що ми розповідаємо,хто чи що виконує дію.Адже без них було б важко щось описати.Отже,іменники найважливіша частина мови.

Answer 3

Тема: Іменники як частини мови

План: 1. Загальне значення іменника 2. Морфологічні ознаки 3. Синтаксична роль 4. Назви істот і неістот 5. Загальні і власні іменники 6. Конкретні і абстрактні

Твір:

Іменники є одними з основних частин мови, які мають важливу роль у будь-якому мовленні. Вони відіграють роль назви предметів, явищ, ідей, а також визначають їхні властивості і стани. Давайте розглянемо кожен аспект іменників більш детально.

По-перше, загальне значення іменника полягає в тому, щоб ідентифікувати предмет або поняття, про яке мовиться. Наприклад, слова "стіл", "сонце" чи "любов" є іменниками, оскільки вони називають конкретний предмет або абстрактну ідею.

По-друге, іменники мають морфологічні ознаки, що вказують на їхні граматичні характеристики. Наприклад, в українській мові іменники можуть мати рід (чоловічий, жіночий, середній), число (однина, множина) та відмінки (називний, родовий, давальний, знахідний, орудний, місцевий, кличний).

По-третє, синтаксична роль іменника в реченні може бути різною. Він може виконувати функцію підмета, присудка, додатка, означення, обставини та інших граматичних ролей. Наприклад, у реченні "Кіт ловить мишу", іменник "кіт" виступає як підмет, а "мишу" - як додаток.

По-четверте, іменники можуть бути назвами істот та неістот. Назви істот використовуються для називання живих організмів, таких як люди, тварини та комахи. Наприклад, слова "людина", "собака" чи "мураха" є назвами істот. Назви неістот використовуються для називання предметів, явищ, матеріалів і абстрактних ідей. Наприклад, слова "стіл", "дощ" чи "щастя" є назвами неістот.

По-п'яте, іменники можуть бути загальними або власними. Загальні іменники використовуються для називання класу або виду предмета, явища, ідеї. Наприклад, слово "собака" є загальним іменником, оскільки воно може охоплювати будь-яку собаку. Власні іменники використовуються для називання конкретних осіб, місць, назв брендів і т.д. Наприклад, слово "Київ" є власним іменником, оскільки воно вказує на конкретне місто.

І нарешті, іменники можуть бути конкретними або абстрактними. Конкретні іменники називають предмети або істоти, які можна відчути або сприймати за допомогою органів чуття. Наприклад, слова "кіт", "книга" чи "дерево" є конкретними іменниками. Абстрактні іменники називають ідеї, поняття або стани, які не можна безпосередньо відчути. Наприклад, слова "любов", "щастя" чи "розум" є абстрактними іменниками.

Отже, іменники є важливою складовою мови, яка допомагає нам називати світ навколо нас. Вони мають свої морфологічні ознаки, синтаксичну роль і можуть бути назвами істот або неістот, загальними або власними, конкретними або абстрактними. Розуміння цих аспектів іменників допоможе нам краще використовувати їх у комунікації та будуванні змістовних речень.