Question

Складіть твір на тему :" Зашелестіли збудженні листочки , оповідаючи сни свої" Заранее спасибо.

Answer 1

Осінь – гарний час року і золота пора. Якось восени зі мною сталася одна дивна історія. Я з батьками пішов ліс, який був казково гарний. Ми йшли по золотих листю, м’яко наступаючи на них і не помітили, як опинилися у маленької берізки. Деревце було в жовтому красивому вбранні. Раптово я почув шепіт листя, які розповідають про свої сни. Вони говорили жваво і захоплююче. Одним снилося - як вони знову прокинуться навесні, іншим - як вони гордо і красиво виглядатимуть в наступному році. Але тільки вони помітили мене і шепіт припинився. Ми пішли далі.

Answer 2

Зашелестіли збуджені листочки, оповідаючи сни свої

Ліс вдягнув віддзеркалення осені в барвисті одежі, а вітерець обійняв кожне дерево, немов кохану долоньку. Зачарованій природі немає рівних в оповіданні своїх таємниць, і коли настає час осіннього переплетення чуттів, відбувається велика магія.

Застиглі дерева стоять як свідки неймовірних пригод, що розгортаються під їхніми гілками. А особливу роль в цьому величному спектаклі відіграють листочки, які у цей час перетворюються на відомих оповідачів.

Листя на деревах вже не те, що було літом. Вони розфарбовані у неймовірні відтінки червоного, жовтого та помаранчевого. Сонце, що здається менше, ніж колись, пробивається крізь них і підсвічує їх, наче ніби вони пластикові віконця в чиїйсь майстерні.

А коли вітерець приносить на своїх диханнях легкі шуми та шепіт, листочки розмахують своїми хрупкими тілами, неначе розмовляючи між собою. Зашелестіли збуджені листочки, і це зачаровує кожного, хто зупиняється на мить, щоб послухати цей таємничий розмову лісу.

Що ж ці листочки розповідають один одному? Можливо, вони діляться історіями про своє минуле літо, про літа минулі і про те, як вони перетнулися з вітром та сонцем. Можливо, вони розмовляють про свої мрії та надії на майбутнє, про те, що вони побачать, коли розсиплються від вітру та опадуть на землю.

Листочки - це природний образ життя, відзеркалення циклу нашого існування. Вони живуть, поки сонце припиняє їхнє оповідання і робить місце для нових героїв. Їхня краса і мудрість полягають у тому, щоб насолоджуватися моментами, спілкуватися один з одним і розповідати свої унікальні історії.

Зашелестіли збуджені листочки, і ми, спостерігачі цього дива, слухаємо їхні сни та оповідання. Осінь — це час магії, коли навіть найменші деталі природи стають оповідачами і викладають перед нами свої найглибші думки. Нехай ця магія запам'ятається вам і завжди нагадує про те, що природа — це безмежний резервуар натхнення та мудрості.