Question

Есе на тему: "Життя та творчість Тараса Шевченка"

Answer 1

ТАРАС ШЕВЧЕНКО

(1814—1861)

Тарас Шевченко народився 9 березня 1814 р. в с. Моринцях Звенигородського повіту Київської губернії (тепер Черкаська область) у родині кріпаків Григорія і Катерини Шевченків. Батько Тарасів був не ТІЛЬКИ добрим хліборобом, він ще й стельмахував та чумакував, до того ж умів читати й писати. Досить пророчим виявився батьків заповіт: "Синові моєму Тарасові зі спадщини після мене нічого не треба. Він не буде людиною абиякою, з його вийде або щось дуже добре, або велике ледащо; для нього спадщина по мені... нічого не значитиме...". Коли Тарасові було два роки, родина переїхала до села Кирилівка (Керелівка). Пізніше Т. Шевченко дуже часто називав своєю батьківщиною саме Кирилівку, говорив, що тут він і народився (про себе, малого, і про батьківську хату в Кирилівці Шевченко згадував у повісті "Княгиня").

У 1822 р. батько віддав сина в науку до дяка, а наступного року померла мати Тараса.

Батько одружився вдруге з Терещенчихою, яка мала трьох своїх дітей. З того часу в родині точилися постійні сварки між батьком і мачухою, між дітьми.

Після смерті батька мачуха вижила пасинка з батьківської оселі, і Тарас жив у кирилівського дяка-п'яниці Петра Богорського. У 1829 р. Тарас став служником-козачком пана Енгельгардта, згодом переїхав з ним до Петербурга. У 1832р. пан віддав Шевченка до живописних справ цехового майстра Ширяева (здібності до малярства виявилися в Тараса дуже рано: ще змалку крейда й вуглинка були для нього неабиякою радістю, а прагнучи стати художником, хлопець побував у трьох церковних малярів. Проте жоден з них не виявив у хлопця таланту). Хоч від жорстокого маляра Тарасові не раз діставалося, але він терпів задля омріяного мистецтва. Хлопець чимало малював з натури. Одного разу, перемальовуючи статуї в Літньому саду, Шевченко зустрів земляка — художника І. Сошенка, який познайомив його з видатними діячами російської й української культур (К. Брюлловим, В. Григоровичем, Оі Венеціановим, В. Жуковським, Є. Іребінкою).

Answer 2

Тарас Григорович Шевченко – це не лише видатний український поет і художник, але й символ боротьби за національну незалежність і права людини. Його життя і творчість відображають багатогранність долі українського народу і є невід'ємною частиною національної історії.

Народився Тарас Шевченко 9 березня 1814 року в селі Моринці, що на Полтавщині, в родині селянина. Від самого дитинства він познайомився із тяжкими працями селянського життя і соціальною несправедливістю. Ці враження стали основою для його подальшого соціального та літературного розвитку.

Шевченко виріс в саме тяжкі часи для українського народу – часи кріпацтва і політичного пригнічення. Він сам пережив багато неволі та лихоліть, був кріпаком, відібраним із рідного села і примушеним служити на різних поміщицях. Але ця неволя не зламала Шевченка, вона відкрила перед ним нові можливості для власного освітнього та літературного розвитку.

Тарас Шевченко вивчав грамоту на сільській школі, але його справжня освіта розпочалася тоді, коли він потрапив до родини графа Енгельгардта. Там Шевченко мав можливість зустрічатися з видатними людьми та займатися самоосвітою. Він вивчав мови, літературу, живопис, а його таланти почали проявлятися в малюнку та поезії.

Літературна спадщина Тараса Шевченка надзвичайно різноманітна. Його поезія оспівує красу української природи, глибокі національні традиції, але водночас відтіняє їхню гірку правду. Він гостро висміює соціальну нерівність і кріпацтво, закликає до вільної і незалежної України. Один із його найвідоміших творів – це "Кобзар", збірка поезій, що стала біблією української літератури.

Тарас Шевченко також був видатним художником. Його картини вражають глибоким відчуттям краси і патріотизмом. Він малював портрети видатних українців, пейзажі, історичні сцени, роботи, що розкривали історію та культуру України.

Нажаль, життя Тараса Шевченка було сповнене багатьма трагічними подіями і обмеженнями. Він був арештований царськими властями, засуджений до каторги і змушений вибувати в далекому Сибіру. Але навіть у цій важкій ситуації він не припинив своєї творчості та боротьби за права українців.

Тарас Шевченко помер 26 лютого 1861 року у Санкт-Петербурзі. Його смерть стала великою втратою для українського народу. Проте його дух та спадщина живуть далі в серцях українців і надихають на боротьбу за свободу і гідність.

У великому історичному контексті, життя та творчість Тараса Шевченка – це історія нації, яка не здавалася перед тиранією і тяжкостями, а намагалася відстояти свою ідентичність та свободу через слово і мистецтво. Шевченко залишив невимовний внесок у розвиток української культури і літератури, а його ідеали і думки залишаються актуальними і сьогодні, спонукаючи нас не забувати про цінності свободи, гідності і національного гордіння.