Question

Напишіть твір-маніятюру золоті барви осені використовуючи дієприкметник та дієприкметниковий зворот. Поміжіть плиз контрольна

Answer 1

Настала чарівна осінь. Пожовкле та  почервоніле листя, кружляючи в вальсі, падає на землю. Підхоплене вітром, воно танцює в повітрі. Я дуже люблю гуляти осінніми вулицями. Ось йдеш, шаркаючи листям, і поринаєш у мрії. Очі радіють тим подарованим природою барвам. Восени настрій особливо романтичний. Все навкруги чарує своєю красою. Місто наповнене пахощами дощу та сирості. Яка ж гарна жовтокоса осінь!

Answer 2

Золоті барви осені, розцвітаючи на небосхилі, маніфестували свою велич та безмежну красу. Вигинаючись над приголомшливим лісом, осінь стала справжньою маляркою, прорисовуючи вишуканим пензлем свої витвори. Дерева, вкриті плащами золота, сприймали кожен подих вітру як лагідний поглажуючий обійм.

Під ногами зашуршали опале листя, яке, вигнуте у формі золотавих гребінців, створювало дорожній килим для блукань у цій осінній казці. Теплий сонячний промінь, відбиваючись від жовтої поверхні листя, здавалося, зачаровував своїм магічним відблиском.

Під небом, що розцвітало в різнобарв'ї від багряниці до глибокого синього, вечірні зорі почали спостерігати за цим природнім величчю. Вони виглядали, ніби маленькі золоті монети, розкидані в величезному синьому кошику неба.

В цьому чарівному куточку осені час сповільнив свій біг, дозволяючи кожному відчути всю прекрасну мелодію осіннього дня. Відчуття безмежного спокою і гармонії наповнювали кожну душу, яка відвідувала цей краєвид.

Так осінь дарувала нам своє золото, а ми, у свою чергу, віддавали їй своє серце в обмін. Бо в цій чудовій порі року, коли земля стає власним шедевром, ми відчували всю велич і магію осені, яка, наче вірш, розгортала перед нами свою найкращу сторінку.