Question

Перекладіть і запишіть речення українською мовою. Розставте пропущені розділові знаки, підкресліть головні та другорядні члени речення. 1.Во второй половине нынешнего века люди поняли планета наша велика богатства ее вот-вот кончатся а получаемое от Земли тратит человек неразумно (П.Иоффе). .Он чувствовал с Верой ускользнула от него часть его молодости и минуты которые он так бесплодно *пережил уже больше не повторятся(А.Чехов).3 .Во всем что наполняет комнату чувствуется нечто* *давно отжившее какое-то сухое тление все вещи источают тот странный запах который дают цветы высушенные временем до того что когда коснешься их они рассыпаются серой пылью(М.Горький).

Answer 1

Ответ:

В другій половині теперішнього століття, люди зрозуміли , що планета наша велика, багатство її ось-ось закінчується, а отримане від Землі витрачає людина дурно. 2) Він відчував з Вірою, вислизнула від нього частина його ж молодості і хвилини, які він так безплідно пережив, вже більше не повториться. 3) У всьому, що наповнює кімнату, відчувається щось давно відживше , якесь сухе тління , всі речі випромінюють той дивний запах, який дають квіти висушені часом до того, що коли доторкнешся їх , вони розсипаються сірим пилом.

Answer 2

У другій половині нинішнього століття люди зрозуміли планета наша велика багатства її ось-ось закінчаться а одержана від Землі витрачає людина

нерозумно (П.Іоффе).  .Він відчував з Вірою вислизнула від нього частину

його молодості і хвилини які він так безплідно * пережив уже більше

не повторяться (А.Чехов) .3 .Під всім що наповнює кімнату відчувається

щось * * давно віджиле якесь сухе тління все речі випромінюють той

дивний запах який дають квіти висушені часом до того що

коли торкнешся їх вони розсипаються сірим пилом (М. Горький).

Answer 3

1. У другій половині цього століття люди зрозуміли, що наша планета велика, і її багатства майже закінчуються. А те, що отримується від Землі, люди витрачають нерозумно (П. Іоффе).

2. Він відчув, що разом з Верою втекла від нього частина його молодості і миті, які він так марно переживав, вже більше не повторяться (А. Чехов).

3. У всьому, що наповнює кімнату, відчувається щось давно минуле, яке видихає якусь суху тьому. Усі речі випромінюють той дивний запах, який мають висушені часом квіти, такий, що, коли ти доторкаєшся до них, вони розсипаються сірою пилом (М. Горький).