Question

«570 Напишіть твір-оповідання за поданим планом. Уведіть до тексту еле- менти опису пташки чи природи, а також діалог. Доберіть заголовок. Якого сти- лю ви будете дотримуватися, виконуючи завдання? План 1. Сергій побачив синичку з пораненим крилом. 2. Хлопець вагався, чи брати пташку додому. 3. Бажання допомогти перемогло. 4. Сергій обігрів пташину. 5. Батьки похвалили сина.

Answer 1

Ответ:

Порятунок синиці

Це було вранці. Сергій як завжди прокинувся, вмився, почистив зуби та коли він подивився у вікно, то дуже злякався. Він побачив дуже гарну пташку, вона нерухливо лежала на землі. «Мабуть вона щось собі поранила» - подумав Сергій, швиденько одягнувся і побіг на вулицю. На вулиці був мороз, все вкрилося снігом, на деревах і кущах був іній. Такої краси ви не бачили ніколи

Хлопець побачив що та пташка була синичкою. Пташка ще дихала. Сергій подумав що треба забрати її додому і вилікувати, бо так і помре на морозі. Але він думав що батьки можуть на нього накричати.

Так він просидів хвилин п‘ять, думаючи забрати пташку чи ні. Раптом пташка почала рухатися, вона хотіла заспівати ще одну пісню. Це в неї не вийшло, бо зламане крило давало о собі знати. Сергію стало дуже жаль пташку і він все ж таки її забрав.

Коли Сергій обережно взяв синичку і зайшов з нею до хати, то одразу замотав її у рушничок, бо вона була мокрою. Синичка зігрілася.

Коли батьки Сергія повернулися з роботи і побачили пташину, то дуже здивувалися. Сергій розповів всю ситуацію і батьки стали дуже пишатися своїм сином. Похвалили вони Сергія, бо він врятував життя одній синичці. Батьки разом з Сергієм вилікували пташку і навесні вона знов полетіла приносити всім радість своїми піснями.

Виконуючи завдання я дотримувалась (дотримувався) художнього стилю.

Answer 2

Заголовок: "Рятівник синички"

Сергій проводив спокійний літній день, прогулюючись в лісі біля свого села. Сонце світило яскраво, і все навколо було наповнене життям та спокоєм. Він слухав спів пташок, а їхня мелодія заспокоювала його душу.

Проте, раптом його увагу привернула маленька синичка, яка з неспроможними рухами летіла низько над землею. Серце Сергія зболіло, коли він побачив, що крило пташки поранене. Вона горила в бажанні долетіти до своєї гнізда, але поранення заважало їй.

Хлопець стояв і вагався. Він знав, що забрати синичку додому вимагатиме зусиль та відданості. Але його бажання допомогти було сильніше. Він обережно підняв пташку і обмотав її крило маленьким пластиром, який завжди носив у кишені. Потім він поклав її у свою долоню та погодив її теплим словом.

Сергій вирішив не залишити синичку саму на цьому світі. Він обігрів її у своїх долонях, намагаючись передати своє тепло та спокій пташці. "Все буде добре," сказав він ніжно. Синичка, здавалося, розуміла його слів, і її страх поступово розсіявся.

Коли Сергій повернувся додому, його батьки вражені тим, що він приніс додому поранену синичку. "Сергію, ти справжній рятівник," сказав батько з пишністю в голосі. "Ми підтримуємо тебе у цьому доброму ділі."

Сергій виріс у очах своїх батьків, а його серце було наповнене великою радістю та гордістю за те, що він зробив. Він знав, що допоміг цій синичці знайти дорогу до її гнізда та здоров'я, і це було найкращим подарунком для нього.

Сергій дбайливо доглядав за синичкою, поки та не одужала повністю. І коли настав час, синичка знову піднялася на крилах і злетіла у вільний політ, залишаючи Сергія з почуттям виконаного долгу та радості від спільної перемоги над життєвими випробуваннями.