Question

Контрольний усний твір-опис дій на основі власних спостережень у художньому стилі «Любіть землю! Любіть працю на землі» Помогите пж. СРОЧНО

Answer 1

Любіть землю, любіть працю на землі

З давніх давен наших пращурів годувала земля. Тому люди завжди ставитися з повагою до землі-годувальниці, любили її. Багато українських традицій і свят тісно пов'язано з землею та роботою на землі. Це - частина нашої культури, нашої спадщини. Оранка, посівна, жнива з прадавніх часів йдуть одно за іншим у вічномі колі, якому немає кінця.

Труд на землі завжди був дуже тяжким, але почесним. Саме труд хліборобів усіх годував, і якщо не родив хліб, починалося лихо. Тому у народній пам'яті праця на землі завжди сприймалася як вкрай важлива.

Навіть тепер, коли на село прийшла сучасна техніка, земля - не просто засіб виробництва. Якщо не любити землю, ставитися до неї суто утилітарно, то вона може перестати родити. Щоб земля добре родила, її треба любити і піклуватися про неї, як це робили наші пращури. Тим, для кого вона залишається годувальницею, земля неодмінно віддячить добрим врожаєм.

Answer 2

Земля, як мати, наділяє нас життям і силами для праці та розвитку. Вона подарувала нам свою щедрість, а тому нашою обов'язковою метою є дбати про неї, берегти її і шанувати. Сьогодні я поділюся своїми власними спостереженнями під час роботи на землі і покажу, як ця праця є важливою для нашого існування.

Мій ранок почався рано, коли сонце тільки-но зійшло над обрієм. Сонячні промені розганяли від серця нічну темряву і розцвітали квіти на полі. Щоб бути гідним дітьми Землі, ми вирушили на ранкову прогулянку, щоб осягнути красу і велич цього світу.

Далі ми приступили до роботи. Сільський пейзаж розцвітає весняними барвами. Мої руки заглиблюються в родючий ґрунт, який щедро дарує свої скарби. Земля м'яко пружинить під пальцями, наче вітаючи нас у своєму обіймі. Вітерець розносить запах свіжої землі, і це запах свободи, сповнений обіцянками багатого врожаю.

Ми садимо сім'янця в землю, ніби завданням наших рук є дарувати життя. Вода, від зорі до сутінків, наближається до полів, напуваючи їх життєдайною росою. Ми намагаємося бути обережними, бо земля несе велику відповідальність перед майбутніми поколіннями.

Узявши корзину, я рушаю на збір урожаю. Поле мурчить від життя - суміш запахів і звуків. Зриваю горщиків та намагаюся не поранити жодної рослини. Коли робота завершена, у нас є щастя бачити, як врожай виглядає, наче справжній скарб.

Проходячи повернуті сонцем стебла кукурудзи, я зупиняюся, щоб подякувати Землі за її щедрість. Ця робота навчила мене цінувати кожну природну надбання і розуміти, що наша мета - берегти і дбати про неї.

Так, любіть землю і працюйте на ній з повагою і відданістю. Наша спільна відповідальність - забезпечити, щоб ця планета цвіла і дарувала життя ще багато поколінь. Бо тільки в любові до Землі ми знаходимо свою власну гармонію і щасливе місце на цьому світі.