Question

Доброго дня! Допоможіть мені будь ласочка з українською мовою. Буду дуже вдячна! Написати контрольний твір-опис місцевості на основі особистих спостережень і вражень у художньому стилі з використанням відокремлених членів речення.​​

Answer 1

Ответ:У кожної людини є місця, які багато для неї значать. У моєму житті найдорожче місце - це село, де живе моя бабуся Ганна, мамина мама. Я її дуже люблю і завжди рада приїхати до неї у гості. Бабусина хата стоїть на околиці села, і прямо за хатою проходить стежка, якою можна пойти до лісу і на річку.

Як же гарно за селом! Вийдеш за околицю - і ідеш стежкою, вдихаючи пахощі квітучого лугу та соняшникового поля, що по боках стежки. Десь за кілометр - розвилка. Якщо повернути праворуч, попадещ до невеличкого ліску, де можна збирати гриби та ягоди або просто гуляти. У ліску водяться різні птахи та такі звірі, як їжаки, зайці, лиси, білки та навіть кабани. Якщо вести себе у лісі тихо, то можна деяких з них побачити.

Якщо  з розвилки повернути ліворуч і пройти метрів триста, то попадеш на піщаний берег річки. Сюди багато людей влітку ходить купатися. Річка наша неширока і не дуже глибока, але дуже гарна: у соняшну погоду вода блищить, мов кришталева. По берегах річки ростуть верби, а у воді біля берега росте багато білого латаття. Я дуже люблю ці  білосніжні квіти, тендітні та ніжні. Дивлюся на них та не можу надивитися. Ми часто тут буваємо з бабусею та батьками. Тому околиці бабусиного села для мене - обобливе місце, бо тут я провела багато часу і отримала велике задоволення.

Объяснение:

Answer 2

Звісно, я готовий допомогти вам з написанням контрольного твору-опису місцевості на українській мові. Давайте розпочнемо!

---

Серед запашних лушпинь вересня, як теплий обійм, тягнуло мене до цієї чарівної місцевості. Серед густого лісу, якими тканинами, стільки різноманітних зелених відтінків, що, немов у живому панно, розцвітають перед тобою відразу усі кольори життя.

На вершині маленького пагорба стоїть старовинна церква. Її дзвіни вдавалися в спогади, а кам'яні стіни тримали тисячу таємниць. Зі східної сторони дерева шептали таємниці віків, а із заходу течія річки співала ніжну пісню, розказуючи про свою довгу подорож.

Тут, серед цього краю, мов барвиста квіткова палітра, грають відтінки вечорів. Лунає таємничий шепіт вітру, і він декламує вірші, що вриваються в душу. Віддзеркалені від сонця, кришталеві краплі роси плавно котяться вниз по стеблах трав, неначе сльози щасливого життя.

Справжнє диво відкривається під час заходу сонця. Золотисті промені розливаються над горизонтом, намальовуючи картину, що розцвітає у душі, наче неповторний твір митця. В цю мить час зупиняється, а душа злетіла на крилах мрій, огортаючи серце теплом і спокоєм.

Ця місцевість, наче казкова казка, щедро обдарована природними барвами та емоціями. І серед цього дивовижного світу я відчуваю себе маленьким космонавтом, що досліджує найглибші простори своєї душі, беручи в руки пензель та фарби, щоб долучитися до цього чудового творчого процесу.