Question

Казка "якби в мові не було заперечних часток" напишіть маленьку казку, мені лінь велику писати. дякуюз 9 школи, не списуйте​

Answer 1

Ответ:
Було колись на світі село, де жили тільки чесні і працьовиті люди. У ньому була своя законодавча рада, яка встановлювала порядок і доглядала за дотриманням законів.

Але одного разу в село приїхав магістр з іншого краю і привіз з собою дивний напій, який забрав у людей здатність вживати заперечні частки.

Люди здивувалися цьому напоєві і почали його вживати. Але вони не знали, що без заперечних часток вони втрачають можливість протестувати проти невірних рішень ради.

Зупинилася робота законодавчої ради і стали поширюватися несправедливість та беззаконня. Люди зрозуміли, що напій не такий корисний, як вони думали.

Тоді вони зібралися на нараді і прийшли до висновку, що не можна позбавлятися від заперечних часток у мові, бо без них не можливо правильно спілкуватися і приймати важливі рішення.

Так, завдяки цій неприємній історії, люди зрозуміли важливість заперечних часток у мові і ніколи не вживали більше дивних напоїв, які можуть змінити їх мовні навички.

Жив-був один хлопчик на ім'я Іван. Іван був дуже гарним хлопчиком і завжди старанно вчився. Одного разу, Іван вирішив допомогти своїй матері з прибиранням кімнати. Він почав збирати іграшки, які розкидав по всій кімнаті.

Коли він закінчив, він знайшов маленьку скриньку з листівками. Іван зберігав ці листівки дуже давно і знав, що вони мають особливе значення для нього. Він почав розглядати кожну листівку з усмішкою на обличчі.

Але раптом згадав, що в його мові немає заперечних часток. "Як це можна? - подумав він. - Як же я зможу сказати "ні" або "не можу", якщо в моїй мові немає заперечень?"

Іван вирішив дізнатися про це більше і пішов до своєї бабусі. Бабуся розповіла Івану, що у світі існують багато мов, кожна з них має свої особливості та нюанси. Вона також пояснила, що в мові є багато способів вираження заперечень без використання окремих заперечних часток.

Іван відчув полегшення і зрозумів, що навіть якщо у нього не має окремих заперечень у мові, він все ще може висловлювати свої думки та бажання. Він побачив, що у світі є безліч мов та способів вираження, і він зрозумів, що ніщо не є неможливим, коли ти відкритий до навчання та розвитку.

Объяснение:

Answer 2

Ответ:Жив собі хлопчик -лінюх. Нічого він не любив, а головне – не хотів робити. Попросить його бабуся в чомусь допомогти, а він – не можу, не хочу, не буду. Напише мама, ідучи на роботу, що треба щось по дому виконати, а він прокинеться, допише скрізь частку НЕ – і гайда гуляти. Дуже ображалися на нього рідні. А мама так узагалі якось спересердя сказала йому: «Дивись, образиться частка НЕ й піде від тебе». Проте він лише розсміявся.

І наснився лінюху вночі страшний сон. Потрапив він у дивну країну, де немає часток НІ, НЕ. От схопили його охоронці й кажуть володарю, що він скоїв злочин. Лінюх почав виправдовуватися: «Ні, це не я. Я нічого не робив». А виходить тільки: «Це я. Я робив». Володар довго не роздумував, оголосив вирок: «Стратити!» Хлопець став благати: «Ні! Не треба!» А вийшло ( ви ж уже здогадалися?) – «Треба!»  Лінюх з переляку аж закричав – і прокинувся. І так зрадів, що то був лише сон.

Але з тих пір він вирішив рідше користуватися часткою НЕ, щоб вона, боронь боже, не образилася й не пішла від нього геть.

Объяснение:

Answer 3

Казка про Заперечку та Мову

Одного разу в країні Мовотворіння сталася дивна подія. Заперечка, маленька дівчинка з чарівними синіми очима і сміливим серцем, вирішила зникнути. Їй стало цікаво, як би було жити в світі без заперечень.

Заперечка подарувала Мові, мудрій старенькій жінці, свої спеціальні частки і зникла з Мовотворіння. Відтоді Мова стала важкою та складною для розуміння.

Люди більше не могли відмовляти від нудьги, адже заперечення допомагали їм виправдовувати свої помилки та погані вчинки. Запитання стали безкінечними, і ніхто не міг відповісти на них однозначно.

Мова, тимчасово обійшовшись без заперечень, почала втрачати свою магію. Люди почали бути недружніми одне до одного, адже їм було важко висловити почуття та думки без заперечень.

Але одного дня, коли ситуація стала надто непередбачуваною, Мова звернулася до Заперечки. "Повертайся, моя маленька подруга," просила Мова, "бо без тебе мій світ не такий, яким він мав би бути."

Заперечка почула слова Мови та повернулася до Мовотворіння. Її спеціальні частки знову стали частиною мови, і Мова стала чудовою та гармонійною.

Відтоді в Мовотворінні панувала рівновага. Люди вільно виражали свої думки, використовуючи заперечення там, де це було потрібно, і мова стала ще потужнішою і прекраснішою, ніж раніше.

І так закінчилася ця коротка казка про те, якби в мові не було заперечних часток. Нагадуємо, що мова - це дар, і ми повинні розуміти, як його використовувати, щоб спілкування було мудрим і гармонійним.