Вопрос задан 21.08.2023 в 19:08. Предмет Українська мова. Спрашивает Федорова Кристина.

Потрібно написати оповідання -діалог про краплинку води

0 0
Перейти к ответам

Ответы на вопрос

Внимание! Ответы на вопросы дают живые люди. Они могут содержать ошибочную информацию, заблуждения, а также ответы могут быть сгенерированы нейросетями. Будьте внимательны. Если вы уверены, что ответ неверный, нажмите кнопку "Пожаловаться" под ответом.
Отвечает Іванюк Віка.
Про маленьку краплинку

Малесенька краплина якось вранці вибігла зі своїми подружками і сестричками з-під землі.

Вони кілька метрів промчали малесеньким потічком, а тоді до них приєдналось ще крапельки.

З кожною хвилиною їх ставало все більше і більше.

Наша краплинка спочатку розгубилась:

- Це вже не прогулянка. Куди ми всі поспішаємо?

- Ми біжимо до річки, - сказали найближчі до неї крапельки.

Тут одна з краплин попрощалась зі всіма і залишилась на камінчику, який гордо височів над водою.

Ще одна з подружок залишилась на травинці, що схилилась над водою.

Інша вирішила подружитися з нашою крапелькою.

- Ти тут новенька? – запитала вона.

- Так, - відповіла наша маленька крапелька.

- І ти ще ні разу не побувала ні росою, ні політала хмаркою й не падала дощиком? –здивовано продовжувала розпитуватись перша.

- Ні, а це цікаво? – спитала нову подругу наша крапелька.

- Аякже, ти ж можеш побачити весь світ.

- Ого, - захоплено сказала вона.

І дві крапельки вирушили далі поруч, одна з них розповідала іншій, який прекрасний і великий світ, як приємно зігріває все довкола сонечко.

- А яке це сонечко? – спитала краплина.

- Подивися вгору, - відповіла подруга.

А там сонечко якраз вийшло з-за хмарки. Воно було таким яскравим, але гріло так лагідно, що крапельці захотілось погрітися ще в його промінцях.

А промінчики лагідно пестили маленьку краплину, цілуючи їй личко.

Не помітила крапелька, як стала вона парою і полетіла високо в небо. Хмарини ставали все ближчими і ближчими.

Нарешті крапелька вирішила приєднатись до однієї з хмарок.

І, от диво, тут вона зустріла одну з своїх подруг, з якими тільки починала свій шлях на землі.

- Як тут добре! – вигукнула радісно краплина.

- І видно все довкола, - продовжила її подруга.

- Ой, дивись, який зелений ліс під нами.

- А це річка, в якій ми ще недавно купалися, - показала друга крапелька.

Ось так і літали крапельки з хмаринкою цілий день. А ввечері хмарка вирішила відпочити на полі. Вона розсіялась по траві і квітах тисячею крапельок.

Наша краплинка вирішила подрімати на синій квіточці. Волошка теж спала, заховавши свої пелюстки й опустивши голову.

Цілу ніч крапелька нюхала такі приємні запахи поля.

А вранці на полі зібрались жуки, щоб вмитися.

Маленький коник вирішив вмитися на сусідній травинці.

А наша крапелька роздивлялась на життя в полі.

Ось побігли жучки вмиватись. Якісь полосаті і цілою родиною. А от личинки поповзли по травинці теж вмиватися.

Тут над квіткою волошки щось зашуміло. Крапелька побачила метелика. Він був такий великий. А які яскраві у нього були крильця! Маленька краплинка захоплено спостерігала за польотом, поки з іншої сторони не почувся сильніший шум. Це працьовиті бджоли вийшли на роботу.

На горизонті сонечко з’явилось. Воно лагідно пригріло краплину. І вона через кілька хвилин знову, як вчора, полетіла вгору.

Цього разу приєдналась крапелька до великої сірої хмарки, яку підхопив вітер і поніс її далеко від поля.

Краплинка дивилась, як швидко внизу зникали поля і ліси. От і річка залишилась позаду. А попереду виднілась величезна кількість води.

Крапелька спитала у сусідки:

- А що це таке попереду?

- Море, - відповіла та.

- Яке воно велике, - трошечки злякано промовила краплина.

- І сьогодні явно буде шторм, - продовжила співбесідниця.

- Це як?

- Сильний вітер підійматиме великі хвилі …

І не встигла вона договорити, як полетіла донизу.

А наша краплинка подалась через кілька хвилин за нею. Вона впала у воду, яку відразу загойдав вітер.

Краплина літала то вниз, то вгору. А небо розсікали блискавки і над морем проносився гуркіт грому.

Так пройшла майже ціла ніч. Вітер припинився. Гроза минула. Втомлена краплинка заснула, погойдуючись на поверхні моря.

Її сон був таким спокійним.

Ще не знала краплина, що сьогодні вона донесеться на хвилях до іншого берега, де живуть найбільші метелики, квіти ще яскравіші, а гори високі. І там вона впаде снігом на вершині.



Читать полностью: http://h.ua/story/120250/#ixzz4Xj8jnPIq
0 0
Отвечает нейросеть ChatGpt. Будьте внимательны, ответы нейросети могут содержать ошибочные или выдуманные данные.

Невеличка Подоріж Краплинки Води

Сцена: За вікном падає дощ. У вікні з'являється маленька краплинка води.

Краплинка води: (радісно) Привіт, сусідко! Як ти себе почуваєш сьогодні?

Віконце: (лагідно) О, привіт, Краплинко! Я відчуваю себе чудово. Цей дощ дарує мені можливість побачити світ із різних куточків.

Краплинка води: (захоплено) О, цікаво! А як це виглядає з твого боку?

Віконце: (розповідає) Дивлячись звідси, я бачу великий світ. Люди, будівлі, природа... Усе виглядає так різноманітно та цікаво.

Краплинка води: (захоплено) Вау, я завжди мріяла побачити більше, ніж тільки поверхню ставка, де я народилася.

Віконце: (підтримуючи) Ти знаєш, Краплинко, кожна краплинка води має свою подорож. Ми можемо подорожувати повітрям, потрапляти в різні місця, бути часткою природних явищ.

Краплинка води: (задумливо) Але чи не страшно нам випасти з висоти? Як ми можемо бути впевненими, що все буде добре?

Віконце: (спокійно) Ти бачиш, Краплинко, життя - це пригода. Інколи ми повинні відважитися і вирушити в невідоме, щоб дізнатися, що нас чекає. А щодо падіння з висоти - не хвилюйся, ми зазвичай об'єднуємося з іншими краплинками та утворюємо дощові краплі, що злітають на землю м'яко і ніжно.

Краплинка води: (з впевненістю) Ти правий, Віконце. Життя стоїть на тому, щоб ризикувати та досліджувати нові горизонти.

За вікном дощ посилюється, але Краплинка води не відчуває страху. Вона готова відважно відправитися у невідоме.

Віконце: (підтримуючи) Ти вже вирішила, Краплинко?

Краплинка води: (рішучо) Так, Віконце. Я готова відправитися в цю невеличку подоріж навіть не знаючи, де я приземлюся. А ви, віконце, подаруйте мені свій найяскравіший усміх!

Віконце розкривається ширше, усміхаючись Краплинці.

Віконце: (усміхаючись) Нехай твоя подорож буде захопливою та веселою, Краплинко. Ми завжди тут, щоб подивитися на світ разом з тобою!

Краплинка води відсмілюється з вікна, розправляючи свої "крила". Вона падає у невідомість, готова відкрити нові горизонти.

Краплинка води: (заходячи в хмарину) До побачення, Віконце! До зустрічі з новими пригодами!

Сцена поступово зникає у дощовій мряці, під час якої Краплинка води об'єднується з іншими краплинками та творить неймовірно красивий дощовий ланцюжок.

Ця оповідь про Краплинку Води розповідає про важливість дослідження та ризику в житті, а також про співпрацю та об'єднання для досягнення спільної мети.

0 0

Похожие вопросы

Топ вопросов за вчера в категории Українська мова

Последние заданные вопросы в категории Українська мова

Задать вопрос