Question

Дуже потрібно твір роздум в художньому стилі на суспільно - етичну тему. Буду дуже вдячнаа

Answer 1

Сорі в голову ваще нічого нелізе))

Answer 2

"Петрик стояв на самому краю високої скелі і дивився вниз на мальовничу долину, де розкинулися зелені поля й повільно текла річка, як срібний ниточка. Вітерець грав з його волоссям, а очі віддавали блакиті неба. За спиною Петрика височіла стіна скелі, яка була скальною могилою його предків, від яких він успадкував не лише цю місцевість, а й глибокі роздуми.

Час від часу Петрик приходив сюди, щоб знайти відповіді на запитання, які лунали в його душі. Сьогодні він знову стояв тут, бо перед ним стояло одне з найважливіших питань: яким чином він міг би внести внесок у покращення свого суспільства? Чому деякі люди живуть у багатстві й розкоші, тоді як інші борються за виживання? Яка справедливість в цьому світі?

Долина внизу, ніби відгукуючись на його думки, розцвітала яскравими кольорами. Вона була свідком життя людей, які ділилися радістю, коханням, але і не минулося без болю та страждань. Петрик розумів, що відповідь на його запитання полягала не лише в промовистих словах, а й у вчинках, які він обирав у своєму житті.

Він згадав слова свого діда, який завжди казав: "Пам'ятай, Петрику, що твої вчинки мають наслідки для інших. Кожен з нас є часткою цього великого пазла життя, і твоя ділянка важлива". Ті слова здавались йому вічно актуальними. І він вирішив, що має прийняти активну участь у будівництві кращого світу.

Петрик зійшов зі скелі і відправився долиною. Він знав, що його чекає нелегкий шлях, але віра в те, що його дії можуть змінити світ на краще, давала йому сили. Він мріяв про рівні можливості для всіх, про справедливість та взаєморозуміння між людьми.

І ось Петрик став перед вибором - вчинити великі вчинки, хоча б невеликі, але природні для нього, щоб рухати суспільство вперед. Він усвідомлював, що дорога до справжньої справедливості може бути складною, але це була дорога, яку він вирішив йти.

Сонце зійшло на небі, освітлюючи його шлях. Петрик вийшов з долини й подивився на вершину скелі, де він стояв лише деякий час тому. Він відчував, що тепер він несе у собі не лише спогади своїх предків, а й надію на краще майбутнє. Його роздуми в художньому стилі стали особистим закликом до дії, до внесення свого внеску в побудову гуманнішого та справедливішого світу."