Question

Лінглістична казка про розділові знаки в прямій мові

Answer 1

Розділові знаки дуже любили Пунктуацію. Кожен з них хотів бути її правою рукою. І засперечались якось, хто з них найважливіший.

- Я! – голосно заявив Знак Питання. – Я після речення вмощуся, схожий на гачок. Всіх вас примушу запитати, а сам ні пари з уст – мовчок. А без питань люди не можуть розмовляти.

А ось виступив знак, стрункий, мов спис, він над крапкою завис, спонукає нас до поклику, а звемо його – Знак Оклику.

- Це не ви, а я головний! Це я даю людям радість!

Знітилась маленька Крапка і шепоче про себе:

- Маленька, менша від мачини, ні з ким не стану на борню. А при читанні, коли треба, й людини мову зупиню.

Маленькі сестрички Коми переглянулись між собою.

Збентежилися Тире і Двокрапка:

- Як це без нас зможе обійтися королева Пунктуація?

Лапки посміхнулися:

- Спробуйте без нас? Ага не вдається!..

Тут у суперечку Розділових Знаків втрутився король Синтаксис…. 

- Як ви вважаєте, що сказав король Синтаксис? (Усі розділові знаки важливі. Людині без них не обійтися. А крім того, треба знати, коли який використовувати.)

Answer 2

Колись-давно, в країні Буквосвіту, жили різні герої - Лапка Віргул, Капіталіна Точка, Кома Питання і їхні друзі. Вони завжди жили поруч і допомагали людям виражати свої думки та почуття.

Одного разу, Кома Питання запитала у Лапку Віргул: "Чому ви завжди стоїте поруч зі мною, Капіталіна Точка і я? Які наші завдання в прямій мові?"

Лапка Віргул відповіла: "Друзі, наша роль важлива. Я, Лапка Віргул, стою між словами, щоб розділити їх, коли вони пов'язані в реченні, але не об'єднані спільним значенням. Таким чином, я допомагаю зрозуміти, де закінчується одне думка, а починається інше."

Капіталіна Точка додала: "А я, Капіталіна Точка, стою на місці, щоб виділити особливі моменти і наголоси в реченні. Коли мене бачать, всі знають, що це важливе слово чи момент."

Кома Питання пояснила: "А я, Кома Питання, стою біля питальних речень. Я допомагаю виразити цікавість та невизначеність. Коли мене бачать, всі знають, що перед ними питання, яке потребує відповіді."

Так, герої в країні Буквосвіту допомагали людям правильно виражати свої думки та ідеї у прямій мові. Вони завжди стояли поруч, готові допомогти в будь-який час. І завдяки їм, мова завжди була точною, зрозумілою та цікавою для всіх жителів країни.