Question

Написати твір опис в художньому стилі з однорідними означеннями. 9 класс

Answer 1

    Пропоную скласти такий твір-мініатюру з однорідними членами речень:
    Настала весна. Сонце гріло, палало та росло (що робило? присудки однорідні). День ставав довшим. Дерева квітли від тепла, всюди пахло свіжою травою. Безмежні, широкі (які? означення однорідні) лани почали зеленіти.  Важкі, чорні (які? означення однорідні)  хмари не псують теплі дні. Весняні дощі наповнені цілющою та життєдайною силою. Холодна, чиста (яка? однорідні означення) вода оживляє замерзлі взимку рослини. Природа живе, грає, буяє (що робить? однорідні присудки).

Answer 2

Над горизонтом зірвався ранковий сонце, обігріваючи золотими променями світанкове небо. Над безмежною зеленню сріблястого лісу, височіли високі вершини гір, що простягалися аж до хмар. Кришталеві струмки, наче переливаючи рідке срібло, спадали з вершин, танучи серед чарівної гамірливої діброви.

Серед оживлених галявин зелена травичка гойдалася під легким повітряним подихом вітру. Колючі осокорі й тонкі стебла квітів з'являлися поряд із куточками мокрих земель, де тихо шепотіли голоси струмків.

Величезні стовбури дерев, обвиті звивистими ліанами, тягнулися вгору, дотикаючи сизих хмар, мов мудрі стражі природи. Крізь пухнасті хмарки проходили промені сонця, що створювало мандрівну гру світла й тіні на довколишніх галявинах.

Лісова гама насичена була пташиним співом - пісні різноманітних пташиних пород складали гармонійний хор. Жалібні мелодії солов'їв, дзвінкий переклич мухоловок, гамірливий тріск бджіл - усе це створювало незабутню музичну симфонію.

Під ногами земля дарувала приємне дощове пахощі - аромат свіжоскошеної трави, волохатих мохів та смачнющих грибів. Щільна розкидиста трава вела нас у свої таємничі глибини, де кришталеві струмочки прокладали собі дорогу серед живописних улісь та підступних кам'яних останців.

Під високим небом лісу спливали споглядацькі хмари, що влаштовували вистави неймовірних фігур із своєї пишної вати. Вітерець, перекочуючись з одного гаю в інший, розвіював хмаринки, а легкий шум листя збуджував почуття спокою та злагоди.

Таке багатство природи вражало й затамовувало дух, заставляючи серце відчувати дивовижне почуття злиття з навколишнім світом. Кожен крок у цьому лісі - це зачарований момент знайомства з таємницями живої природи, яка вплітається в кожен видатний пейзаж.

Ліс оживав у своїй затишній природі, віддавався безмежній красі та магії. Відчувалося, наче час зупинився, а душа осягала гармонію у цій безмежній симфонії природи. У цьому лісі живуть чарівні історії, які створюють містичний настрій, допомагають забути про земні турботи та підкорити себе величі природного світу.

І так, замріявшись у своїх думках, я продовжував блукати у лабіринті лісових доріжок, глибше занурюючись у чарівний світ лісу. Його краса здавалася безмежною, і я бажав провести у цьому лісі ціле життя, розповідаючи його неймовірні історії всьому світу.