Question

Напишіть твір - мініатюру. На тему: "Яка чудова осені краса! Які прекрасні тиша і мовчання! Елегію дарують небаса, Переповину тугою прощання Я. Масленко

Answer 1

Норм приложение правда на вопрос не сразу отвечают нужен умник чтобы товетил на все вопросы жилательно

Answer 2

Осінь настала непомітно, немов легкий перший подих холодного вітру. Ліси засмуткували у багряних одежах, і дерева, наче художники, розфарбували свої листя в неймовірних відтінках червоного, жовтого та оранжевого. Чарівні килими з листя укривали землю, кришталеві краплини роси вбирали в себе сонячні промені, а вітер легенько шепотів серед дерев.

Усюди панувала така гармонія, тиша та спокій, наче світ зупинився на мить, аби дозволити кожному насолодитися цією чудовою осінньою красою. Світло сонця, пробиваючись крізь жовтаві гілочки, створювало неповторний малюнок на землі – сплетену танцювальну лінію сірих і сонячних променів.

Небо, здається, співало елегію, призначену для землі, як солістка виступала осінь, а хмари акомпанементували легкими рухами, малюючи уявний побачення. Прощання літа здалеку здавалося гірким, але прийдешність зустрічали з новою надією та радістю.

У ці миті сприймалася прекрасна мовчання, що переповнювала серце неймовірним спокоєм. Немов простір і час зливалися разом, утворюючи особливу атмосферу, яку складно передати словами. Це був момент злиття з природою, коли кожна клітина осягала велич і гармонію всесвіту.

І так, під тим небом, який дарував елегію, серце наповнювалося спокоєм і дякувало за кожен миттєвий подарунок осені. Краса та мовчання впроваджували в себе цілу сутність усього життя, і в тій гармонії знаходили затишок і радість. В той момент кожен прощався з минулим і зустрічав майбутнє з відкритим серцем.

Так, осінь дарувала свої елегії, а небеса та природа одягалиться в красу прощання, нагадуючи, що все має свій цикл, але кожна пора року прекрасна по-своєму.