Question

Написати казку про зиму

Answer 1

Сказка о зиме "новый год"
Однажды зимой одна счастливая семья решила отпраздновать новый год. Семья была бедная, у них кончалась еда.А в соседнем доме гостей валом, стол богат, все танцуют весилятся,а в бедной семье жила ещё маленькая девочка и вдруг вместо гостей в дом постучалась смерть. В этот день умерли родители девочки и стала она сиротой. Местные жители выгнали её из дома ведь он был уже совсем дряхлый и осталась она без дома, еды и родителей.В ту же ночь проходил по дороге богатый мужик и сказал
- А что ты девочка зимой раздетая в новый год на улице сидишь?
А девочка в ответ
- нет дома у меня и родителей нет! и громко зарыдала. Успокоил её мужчина и сказал ,а пойдём ко мне у меня дом большой и тепло там.
Девочка не думая вытерла слёзы и с радостью согласилась.
Но в том доме жила злая мачеха которая очень не любила детей.Увидев девчонку она сразу ей не приглянулась.А детишки спросили у папы
- Ппюапа кто это?
А он говорил это ваша подружка идите поиграйте с ней.

На следующий день когда отец ушёл из дома в лес , мачеха выгнала из дома девочку и сказала
- Ещё раз увижу тебя ,тебе не поздоровится!
А мужик вернувшись с удивлением сказал
- А где она?
мачеха говорит
- кто ? А та девчонка она в лес ушла погулять.
А в то время девочка мерзла на снегу и падала от холода . был сильный ветер и вдруг она упала и слеза потекла по щеке и она умерла от холода и мороза.Но она наконец могла на том свете увидеть своих родителей. Она была счастлива там.А мужчина узнал что это мачеха выгнала её он выкинул в окно ещё вещи и сказал
- Уходи отсюда!!!
И ушла мачеха ,сама не знает куда.
И нашли. её волки и растерзали на куски.
Всем жилось хорошо и мужику с детьми и девочке со своими родителями.
КОНЕЦ.

Answer 2

“Казка про зиму” твір Жила-була Зима. У хорошій хатинці, з крижаним підлогою, морозною візерунковою стелею, і розмальованими вікнами. Хата ця стояла в дрімучому лісі. Якось так виходило, що влітку ні хати, ні Зими ніхто не бачив. А в морозний час – все ніби було на місці. І будинок, і господиня його. І ось одного разу, коли господиня Зима робила з білих сніжків повітряний торт, вона побачила на порозі свого будинку дівчинку. В ліс дівчинка прийшла разом зі своїм дідусем; вони вибирали найкрасивішу ялинку на Новий Рік. Але дідусь десь загубився і дівчинка злякалася. А за вікном потихеньку сутеніло. Дівчинка було зажурилася, але господиня Зима затіяла з нею гру. Потрібно було назвати якнайбільше зимових слів. Хто слів знає більше, той і виграв. «Метелиця, паморозь, іній, сніг, хуртовина, завірюха, сніжинки …», – багато слів назвали гравці. Незабаром дівчинка сама не помітила, як заснула. А на ранок господиня Зима привела в дім дідуся. Виявляється, він зустрів в лісі дванадцять братів місяців, та й забалакався з ними. То-то було радості, коли дідусь з онукою зустрілися. Господиня Зима дала їм свої снігові сани, і вони вирушили додому.

Джерело: https://dovidka.biz.ua/kazka-pro-zimu/ Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua

Answer 3

Казка про Зиму: Замерзле Чудеса

Жила-була Зима у країні Чарівних лісів. Коли Зима приходила, дерева вдягали біленькі капелюшки, а річки та озера перетворювались у скрижалі кришталеві дзеркала. Зима була справжньою феєю морозним чарівним диханням, яке приносило радість та дива всім мешканцям лісу.

Одного разу, коли перші сніжинки засипали землю, Зима помітила, що щось дивне відбувається. Звичайно, дерева стали як завжди прикрашати свої гілочки блискучими крихітними кристаликами, але щось інше трапилося.

Діти з села, що стояло неподалік, не могли відірвати свої очі від лісу. Там на їхніх очах з'явилися прекрасні сніжинкові фігурки, які розповідали історії про свої пригоди. А крихітні снігові чоловічки, ніби живі, рухались та спілкувалися мовчки, радісно взаємодіючи зі здивованими дітьми.

Одного разу, маленький хлопчик на ім'я Максим, вирішив підійти ближче до цих чарівних створінь. Він був настільки уважний і добрий, що сніжинки з радістю відгукнулися на його присутність. Так розпочалась незвичайна дружба.

Максим разом із новими друзями замислилися, чому цього року сталося так багато чудес. Виявилося, що старий дуб, що росла поблизу, став джерелом цієї магії. Зимова фея, що оселялась у дубі, подарувала дереву здатність зберігати й вибирати міцні сніжинки та збуджувати їх до життя. Таким чином, дуб став великим магічним центром, з якого й виходили чарівні сніжинкові фігурки.

Про маленьке диво розповіли всім мешканцям лісу. Незабаром, ліс став пунктом притягання для людей з усіх країв. Туристи спеціально приїздили туди, щоб побачити це чудо з власними очима. Але Максим разом із своїми друзями добре піклувався про дуб та забезпечував йому захист від недобрих відвідувачів.

Казкова Зима не стала більше холодною та ворожою для мешканців лісу. Вона приносила радість, дружбу та віру в дива. Тепер у країні Чарівних лісів з'явилась нова традиція – кожну зиму, діти збиралися біля магічного дуба, даруючи йому гілочки смачних яблук та теплі слова подяки.

Так минули роки, і дуб став символом доброти та дружби. І навіть у спекотні літні дні, коли всі згадували про свій зимовий улюбленець, серця наповнювалися теплом. Всі знали, що наступна Зима принесе нові неймовірні чудеса, а їхні друзі-сніжинки завжди будуть поруч, готові подарувати тепло своїм дивним чарівним способом.

Так закінчується наша казка про Зиму, яка принесла не тільки морозні красоти, але й незабутні дружні зустрічі з дивними створіннями лісового царства.