Question

Сочинение про погоду земой под названием Зимова казка на украинском языке

Answer 1

Ось і прийшла довгоочікувана зима. Скоро кожна родина буде зустрічати самі дорогі серцю свята. З приходом зимової пори, вся природа ніби потрапляє до різдвяної казки. Вона накривається, немов, білою пуховою хустинкою. Водойми починають мерехтіти яскравим забарвленням. Здається, що на них виблискують діаманти. На деревах, з появою першого зимового снігу, з’являється біла пухнаста шапка. На вулиці стає тихо та безлюдно. Здається, що разом із природою, у зимову сплячку залягли і люди. Тільки дуже рідко, але чуються голоси та щебетання зимових пташок. Взимку, сонце майже не гріє, але, коли воно виходить із – за снігових хмар, то, здається, що все живе на світі радіє йому. Сніг, в сонячних проміннях, стає схожим на дорогоцінне каміння. Він починає виблискувати різними кольорами, наповнюючи природну однотонну буденність, яскравими, новими, веселими фарбами. І в цю мить здається, що природа починає просинатися від зимової сплячки. Але, до весни ще далеко. Так, як взимку дні коротші за ночі, то ця сонячна краса швидко минає. А на заміну їй приходить довгий похмурий та холодний вечір. З приходом ночі, стають міцнішими морози. Сніг під ногами починає скрипіти, як солдатські кирзові чоботи. В цей час всьому живому світу дуже хочеться тепла. Ось, і завірюха розігралася, закривши всіх людей і тварин по своїх домівках. Лишень, де-ні-де, на вулиці, можна побачити швидко бігучих від неї перехожих. Завірюха завжди приходить разом із заметіллю. Тому, після декількох днів керування такою парою, природу вже можна не впізнати. Дерева, немов, скелі, стоять всі покриті (від вершини до низу) суцільною сніговою ковдрою. На дорогах все вкрито білим простирадлом. Природа спить. У лісах всі стежки сховані під великий білий пухкий шар снігу. Навколо суцільна тиша. Тільки іноді чується хрускіт гілляк під ногами. Навкруги а ні тваринки, а ні пташинки. Всі зачаїлися і смиренно чекають весни.

Answer 2

Какой объем сочинения должен быть?

Answer 3

Зимова казка

Білі пухнасті хмаринки збиралися на небі, а холодні вітри своїм дзвінким співом звіщали про прихід зимової казки. Земля повільно вкрилася свіжим снігом, який ніжно обіймав кожну травинку, кожне дерево, немовби окутуючи їх в пухнастий халатик.

Усе навкруги стало чарівно біле, наче сторінка казкової книжки. Зимова казка прокинулася, і своїми магічними чарами зробила світ яскравішим та мальовничішим. Кришталеві сніжинки танцювали у повітрі, мов замріяні крихти сну, і кожен погляд на них приносив неймовірне захоплення.

Діти радісно вибігали на вулиці, сміялись і каталися на санчатах. Замість сірого міського пейзажу, з'явився казковий світ, де кожен куток приховував у собі чарівні пригоди. Вони ловили сніжинки на долоні, будували замки і сніжних людей, а потім зустрічалися біля величезної ялинки, прикрашеної яскравими гірляндами та іскрящими прикрасами.

Природа також здавалася зачарованою зимовою казкою. Річки спинили свої потоки, перетворившись у крижані доріжки, а дерева, вкриті льодовими панчішками, неначе танцювали під зоряним небом. Зимові зорі грали у свої ігри, розсипаючись по небу мільярдами блискучих діамантів.

А дороги стали сповнені таємничих слідів. Зайчики та білочки залишали свої відбитки, залишаючись незапам'ятаними героями зимової казки. І коли тиша огортає світ, а вітер шепоче у вуха чарівні слова, відчуваєш, що сам став частинкою цієї унікальної казки.

Зимова казка вчить нас бачити красу у кожному дрібниці, насолоджуватися хвилиною, як магічним чудом. Вона навчає поважати природу та її таємниці, розкриває перед нами таємниці холодної пори, даруючи відчуття радості та злагоди.

І коли зимова казка розтане під променями весняного сонця, ми збережемо в спогадах ті миті чарівності та дива, і з нетерпінням будемо чекати наступної зими – чарівної пори, коли земля знову окутана пухнастим снігом, а діти з радістю вибігають на вулиці, щоб зануритися у зимову казку, що створена самою природою.