Question

Твір на тему . Прикрий вчинок

Answer 1

На мою думку, шляхетний вчинок хоча раз у житті робить кожна людина. Такі вчинки додають поваги від людей, впевненості у собі. Шляхетним можна назвати вчинок, який рятує людині життя. А також те, коли ти поступаєшся місцем у громадському транспорті або переводиш малюка через дорогу.

Нам доводилося бачити, як інші люди роблять шляхетні вчинки, але над ними ніколи не замислювалися. Часто людину оцінюють по зовнішньому вигляду, але всередині її ховається багато талантів, мужності та поваги до ближніх. Якщо у людини неприваблива зовнішність, вона може бути прекрасною духовно. Тобто творити добро, допомагати слабшим, любити навколишній світ. Тому внутрішня краса людини набагато важливіша за зовнішню.

Отже, шляхетні вчинки — це вчинки людини, які приносять щастя іншим. Чим більше люди роблять таких вчинків, тим кращим і щасливішим стає наше життя.

Answer 2

Тема: Прикрий вчинок

Бувають моменти в житті, коли людина може зробити щось, що потім довго гризтиме її совість і завжди нагадуватиме про прикрість вчинку. Справді, життя складається з різних випробувань і ситуацій, коли моральні принципи та доброчесність ставляться на випробування.

Одного літнього дня, коли сонце було високо на небі і промені променями падали на спекотну землю, я опинився в такій ситуації, яку ніколи не забуду. Моя найкраща подруга, Марія, ставала жертвою прикрого вчинку. Наша дружба тривала з дитинства, і ми завжди підтримували один одного у всіх життєвих випробуваннях.

Вечір проводили разом у парку, коли раптово побачили, як двоє хуліганів преслідували беззахисного хлопчика. Було зрозуміло, що цей хлопчик потрапив у пастку і тепер потребував допомоги. Ми ризикували, але підійшли і встали на захист молодшого хлопчика.

Моя добра природа підказала мені зупинити цих хуліганів словом, але з того моменту все пішло неправильним шляхом. Марія, яка завжди була тихою і миролюбною, несподівано почала говорити агресивні речі і навіть вдарила одного з хлопців. Миттєво все змінилося: з преслідуваних ми стали переслідувачами, а хлопець, якого хотіли захистити, тепер почав втікати від нас. Вони скористалися нашою агресією, і ми стали знасиленими.

Той вчинок не лише прикрив нас перед очима маленького хлопчика, а й завдало серйозної шкоди нашому самоповазі та довірі в себе. Ми зрозуміли, що не маємо права судити людей на вигляд, і що наше дії повинні відповідати нашим моральним цінностям.

Відчуття провини та сорому нас тортурували. Ми вирішили повернути хлопця і його батькам, розповісти правду і зробити все можливе для його відшкодування. Також, ми звернулися за допомогою до професійних психологів, щоб зрозуміти, як нам подолати цей прикрий вчинок і стати кращими версіями самих себе.

Цей досвід навчив нас бути більш обережними в своїх реакціях та діях, і нагадав, що наше завдання - допомагати людям, а не завдавати їм біль. Пам'ятаймо, що доброта і милосердя - це найцінніші риси характеру, і вони допоможуть нам уникати прикрих вчинків та стати кращими версіями самих себе.