Question

Твір на тему “час і вічність” у повісті Дорогою ціною​

Answer 1

"Аби на волю, знайдемо долю.

Воля дорожче за життя.

На волі плачу доволі."

Твір " Дорогою ціною" справді вражая читачів не стільки за описом мальовничої краси природи, стільки за досконалістю форми самого написання. Час і вічність, здаволося б ці два слова компонують одне одного у творі однак це не так. Ми зустрічаємо насичену кольорами та звуками картину. Яка має своє  символічне значення, також навіює тугу на мою душу вітер «Що не кажіть, а він живий, той вітер. Він летить іздалеку, понад тихими селами, і забирає по дорозі, всичує в себе і тишу села, і клекіт міста, шемрання темного лісу, дзюрчання вод і дзвін стиглого колоса. Він несе в собі гомін землі, від тихого бриніння мушки до гуркоту грому, від скритого зітхання серця до крику смертельної розпуки».

Яким я уявляла вітер, запитаєте ви, а я вам відповім. Вітер – всемогутня сила, справжній володар, непідвладний часові. Він здатен бути скрізь, ставати свідком людського щастя та горя, перемоги та поразки. Вітер може підняти бурю на морі, примусити людину змінити свої плани. Його имволічний образ , ніби проходить через весь світ космічним польотом . І в цьому космічному вихорі десь загубилися і долі, і кохання двох невмираючих сердець – Остапа і Соломії. Такий романтичний, піднесений образ природи підсумовує розповідь про трагічне кохання. Він своєрідним чином пов’язує різних людей, континенти, різні часи в одне ціле. Так у творі вимальовується і образ часу та вічності. У народній творчості вітер – символ волі.  Щоб підкреслити, що Остап на все життя зберіг любов до волі. Остап живе «серед розлогих просторів», «в царстві вітру, який «несе в собі весь гомін землі... від скритого зітхання серця до крику смертельної розлуки. Треба тільки уміти слухати». Саме так, Коцюинський передає отой вир емоцій і подій через звичайний образ. Образ вітру

Answer 2

Повість "Дорогою ціною" пропонує читачеві низку глибоких роздумів на тему часу і вічності. Головний герой і його подорож відображають важливі філософські аспекти цих понять, і допомагають нам краще зрозуміти сутність часу та вічності, їх взаємозв'язок та значення у нашому житті.

Головний герой повісті переживає складний період у своєму житті, він стикається з різними випробуваннями, терпить втрати та роздумує над метою свого буття. У цих моментах занепаду та відчаю, він зустрічає та спілкується з різними персонажами, які символізують різні аспекти життя та існування.

Час, як історія, що минає, зображується в повісті як нещо неодмінне, що перетворює життя і приносить зміни. Час може лікувати рани, але також може залишати глибокі шрами на долі людини. Автор демонструє, як кожен момент у житті має свої наслідки і як долі персонажів переплітаються, створюючи унікальний мозаїчний рисунок.

Але час, як герой повісті розуміє, не завжди може легко згасити найглибше страждання. Є речі, які залишаються з нами назавжди. Тут автор піднімає питання вічності. Чи можливо щось вічне в умовах неперервного потоку часу? Чи можуть спогади про кохану людину або минулі радощі стати вічними?

Можливо, вічність - це не тільки безкінечність часу, але й спадщина, яку ми залишаємо після своєї смерті. Творчість, поступки, взаємодія з оточуючими, можуть бути способом пережити час, поки існують ті, хто пам'ятає нас. Можливо, відповідь на питання про вічність полягає у нашій здатності залишати слід у серцях і пам'яті інших людей.

Герой повісті "Дорогою ціною" здатен побачити велич вічності в найпростіших речах - у природі, в музиці, у простому акті доброти. Він зрозумів, що вічне живе в серці кожної людини і пронизує наше життя. Відносини, почуття, дружба, кохання - це все може бути вічним, якщо ми вкладемо у це свою душу.

Таким чином, повість "Дорогою ціною" пропонує читачеві не лише історію про подорож героя, а й змушує задуматися про відношення до часу і вічності у власному житті. Можливо, глибоке занурення у внутрішній світ героя допоможе нам знайти відповіді на власні питання і зрозуміти, що вічне живе в нас самих, у наших вчинках і почуттях, які ми передаємо іншим, і які залишаються після нас.