Question

Твір-розповідь На історичну тему про визначні події пов'язані із містом Чернівці із використання прислівників-синонімів Допоможіть будь ласка На 1.5 стр.

Answer 1

Черні́гів — місто на півночі України, що знаходиться у західній частині Чернігівської області. Розташоване у Придніпровській низовині, на правому березі річки Десна.

Чернігів - місто легенд.

Собори.

Чернігів — обласний центр Чернігівської області. Впродовж своєї історії він був одним з головних осередків політико-економічного та соціально-культурного життя українців.

Місто славиться своїми пам'ятками часів Київської Русі і Чернігівського князівства, а також Гетьманщини і козацького Чернігівського полку.

Трохи з історії рідного міста.

Вперше Чернігів згадується в літописі під 907 роком в «трактаті князя Олега з греками». У ранньому середньовіччі місто було центром племені сіверян, а з 9 століття увійшло до складу Київської Русі, ставши найважливішим і найбагатшим містом держави поряд з Києвом і Новгородом.

У княжу добу Чернігів знаходився на плато між річкою Десною та її притокою Стрижнем. У центрі міста був розташований замок із княжим двором — дитинець, до якого прилягав окольний град — передгороддя і район Третяк, де мешкали купці й ремісники. Кожна частина Чернігова мала свої оборонні вали. Над Десною лежав торговий Поділ. У середині 12 століття територія міста без Подолу становила близько 120 га.

У 1353 році Чернігів увійшов до складу Великого князівства Литовського і Руського, а у 1503 році був приєднаний до Великого князівства Московського. Завойовники звели на узбіччях дитинця фортецю і розбудували передмістя.

Чернігів не раз зазнавав руйнації від нападів татар. Особливо місто постраждало під час їхніх походів у 1482 і 1497 роках.

1579 року замок і місто намагались здобути частини війська короля Стефана Баторія під командуванням князів Костянтина Василя Острозького та Михайла Вишневецького. Взяти замок не змогли, але підпалили.

У 1618 році за Деулінським перемир'ям Чернігів перейшов від Московії до Речі Посполитої. У 1623 році місто отримало магдебурзьке право, магістрат і герб, а з 1635 року стало центром Чернігівського воєводства.

Піднесення життя Чернігова почалося, коли він увійшов до складу Козацько-Гетьманської Держави і став центром Чернігівського полку. На цей час припадає розквіт культурного життя Чернігова, він став одним з найважливіших культурних центрів України.

З ініціативи Л. Барановича й коштом гетьманського уряду й чернігівської козацької старшини, відновлено і перебудовано в бароковому стилі чернігівські пам'ятки, зокрема Троїцький кафедральний собор (16 ст.). Особливе значення мало створення Чернігівського Колегіуму (1700), який став одним з головних осередків освіти і науки Гетьманщини. У першій половині 18 ст. в Чернігові з'являються нові монументальні церк. (барокова Катерининська церква, 1715) й світські (будинок полкової канцелярії, відомий під назвою «Мазепиного будинку» або будинок Якова Лизогуба) будови.

У 1782 Чернігів став центром Чернігівського намісництва Російської імперії, а 1797 — Малоросійської губернії, з 1808 Чернігівської губернії.

Був Чернігів і видавничим центром. Ще з 1858 там почав виходити орган губернатора — тижневик «Черниговские Ведомости» (до 1917). У 1861–1863 pp. Л. Глібов видавав «Черниговскій Листокъ», єдину тоді на Чернігівщині Україні українську газету. Від 1861 до 1911 виходили також «Черниговские єпархиальные известия», а в 1868–1872 роках «Записки» Чернігівського Статистичного Комітету.

Після березневої революції 1917 в Чернігові створено загони Вільного Козацтва і влада перейшла в руки Центральної Ради. За української влади пожвавилось українське культурне житт. Першого лютого 1918 року Чернігів захопило більшовицьке військо; 12 березня 1918 року він повернувся під владу уряду Української Народної Республіки, але знов був окупований більшовиками 12 січня 1919 року. Від 13 жовтня до 12 листопада 1919 року Чернігів був у руках денікінців.

З кінця 1919 року в Чернігові утвердилася радянська влада. У 1925–1932 Чернігів був центром Чернігівської округи. В 1932 році утворено Чернігівську область.

Відомі чернігівці.

Архієпископ Феодосій Углицький - три роки керував Чернігівською єпархією (1693-1696 рр.). Будував церкви, закладав монастирі й особливу турботу проявляв щодо чернігівської друкарні при Іллінському монастирі. Після смерті Феодосія, яка настала 5 лютого 1696 року, численні дива, які відбувались біля його мощів, викликали питання про канонізацію. Ця подія відбулась у вересні 1696 року.

Answer 2

Місто Чернівці - одне з найстаріших та найвизначніших міст на території України. Його історія налічує безліч подій, які відіграли важливу роль у формуванні і розвитку міста. Давайте згадаємо деякі із них, намагаючись використати якомога більше прислівників-синонімів, щоб прикрасити нашу розповідь:

Віддаленим часом, близько сотні років тому, у спекотному літньому дні, відбулося видовищне свято - свято відкриття першого національного університету. Тим часом Чернівці стали епіцентром інтелектуального життя, і їх називали "прекрасною перлиною" української культури.

За минулі століття, місто було потопаючим у спекотних бурхливих вибухах радість і гіркоту. Величезна пожежа зруйнувала багато будинків та забрала багато життів. Проте, через упорний наполегливий труд місцевих жителів, Чернівці воскресли з попелу, перетворившись на ще більш красиве і мальовниче місто.

Під час періоду першої світової війни Чернівці стали свідками напруженої та драматичної історії. Несамовита битва між ворожими арміями обіцяла прийти до міста, але завдяки хоробрості та мужності місцевих захисників, місто вдалося врятувати, залишивши його недоторканим.

Однак, не лише війни впливали на долю Чернівців. Міжвоєнний період ознаменувався стрімким розвитком культури і мистецтва. У ті часи, відбувалися карнавали та фестивалі, що збирали людей з різних куточків країни, допомагаючи розширювати горизонти знань і зближувати серця.

На жаль, у темряві Другої світової війни місто зазнало більше страждань. Чернівці опустошені ворожими військами, пережили нестерпний терор та тяжку підкорення. Однак, як фенікс, з попелу знову воскресли - з любові до рідного міста його жителі відбудували та відновили Чернівці на золотому фундаменті.

Сучасність міста, безумовно, вражає своєю красою та сучасним розвитком. Високі хмарочоси здіймаються до небес, а мальовничі парки та сквери запрошують до своєї зеленої спокійності.

Так, місто Чернівці - це жива історія, насичена емоціями, перемогами, терпінням та мужністю. Воно зберегло свою неповторну душу та харизму через випробування часу. Відвідуючи це мальовниче місто, не можна не відчувати його багатогранність і вічну красу.