Question

Твір зобрамлення на любу тему

Answer 1

Наш народ дуже співочий. Позбавлений права на навчання, люди в піснях передавали свої страждання, наміри, мрії.

Важка доля простого народу закарбувалась у пісні «Зажурилась Україна». У той час татарські набіги спустошували села. Тому батьківщина, як мати, тужить за своїми поневоленими синами та дочками, затоптаними дітьми. І серед нещастя виростає протест на захист свого краю: «Бери шаблю гостру, довгу та йди воювати».

Так народжувалися герої-козаки Запорозької Січі та їхні кошові отамани, котрі доблесно захищали своє рідне. Мужність Івана Сірка оспівана в історичній народній пісні «Та ой як крикнув же козак Сірко». В народній уяві славні козаки завжди були орлами, бо гнали з рідної землі ворогів.

Ще одною оспіваною у піснях постаттю став гетьман Богдан Хмельницький. Пісня «Ой не той то хміль» прославляє його полководський талант у битві під Жовтими Водами. Ще було багато перемог на рахунку Хмельницького, та ця битва стала першою цілковитою перемогою над польською шляхтою.

Пісня «Ой Морозе, Морозенко» дійшла до нас у багатьох версіях. Він у перших лавах ішов на ворога, сміливо дивився в очі смерті на полі бою. Та сили були нерівні: «Не вернувся Морозенко, голова завзята». Його безстрашність, коли «замучили молодого татари прокляті», не могла бути забута. Вона назавжди залишилась у народних піснях, дійшла до нашого часу.

Славу славних запорожців продовжили гайдамацькі повстанці. У пісні «Максим козак Залізняк» оспіваний переможний похід на Жаботин: «накидали за годину панів повні шанці». Значне перебільшення можливостей гайдамаків тільки підкреслює захоплення їхньою мужністю.

Не менш відомим героєм був ватажок селянського повстання проти кріпацтва Устим Кармалюк. Не міг спокійно дивитися на важку долю своєї родини: «Як згадаю про їх муку, сам гірко заплачу». Тому «зібрав собі славних хлопців», щоб забирати багатство, нажите важкою працею кріпаків, від багатіїв та ділити по-справедливості між бідними. Домівкою йому став темний ліс, він надійно ховав повстанців від переслідувачів: «А так треба стерегтися… , хоч, здається світ великий, та ніде ся подіти». У нагороду за його мужність народними піснями «Кармалюка в світі споминають» до сьогодні.

В історичних піснях закарбувалася пам'ять про славних героїв та їхні доблесні вчинки, незвичайне минуле України, сподівання наших предків. Наше завдання вивчати минуле, щоб не втратити майбутнє. А допоки лунатиме народна пісня, історична слава України житиме вічно !

Answer 2

На березі невеликого ставка, де сонце пробивалося крізь ніжні хмарки, жила старенька хатинка. Вже багато років тут живла Марія – мудра й добродушна жінка, яку всі знали і поважали. Вона була обережною сторожем природи, що оточувала її мальовничий будиночок. Навколо цвіли квіти, співали птахи і ласували ягодами тварини. Марія доглядала за всім цим із великою любов'ю та турботою.

Кожного ранку, коли золотаві промені сонця збуджували день, Марія виходила на поріг свого дому і з приязністю дивилася на своє мальовниче подвір'я. Усе в ньому було належним чином впорядковане і гармонійне. Вона розуміла, що природа – це не просто красива картинка, а велика цінність, яку слід берегти.

Влітку, коли довкола розквітали квіти, Марія влаштовувала день поляна, до якого запрошувала всіх мешканців села. Вона розповідала дітям про казковий світ природи, а дорослим – про важливість збереження балансу у природі. Її розповіді були настільки захопливими, що навіть найбільш безтурботні молоді люди збагнули, наскільки важливо берегти природу та жити з нею у гармонії.

Особливо цікаві були розповіді про звірів, що мешкали в лісі поблизу. Марія ніколи не допускала, щоб до них ставилися з недбалістю. Вона навчала сусідів, як взаємодіяти з тваринами, зберігаючи взаємний шанобливий стосунок. Таким чином, вона стала простою місцевою легендою, мудрою лісницею, яка оберігає природу від недбалого ставлення.

Одного разу, коли старенька вечірньою порою гойдалася на гойдалці, до неї прийшла дівчинка з маленькою сумочкою в руці. Дівчинка схвильовано попросила Марію допомогти їй врятувати тварин, які потрапили у біду. Марія з великою увагою вислухала її і тут же погодилася допомогти. Разом вони врятували зайчатко, яке загубилося, і повернули його до лісу, а також видалось, що дівчинка розуміється на лісових тваринах і дуже їх любить.

З того дня дівчинка стала щоденним гостем у хатинці Марії. Разом вони досліджували та вивчали природу, а Марія передавала їй свої знання та життєвий досвід. Так почалася прекрасна дружба між мудрою лісницею і маленькою дівчинкою, яка виростила наступною оберігачкою природи.

Так, роками йшла ця дружба, а хатинка Марії здавалася місцем де справжнє диво творилося. Все більше дітей і дорослих навідувалося до неї, щоб послухати казкові розповіді та засвоїти мудрість, яку надавала Марія.

Отак, благодійна діяльність і доброта однієї жінки зробила світ трішки кращим місцем для життя. Вона навчила багатьох людей любити і берегти природу, а її хатинка стала справжнім осередком мудрості та доброти. І хоча Марії вже давно немає серед нас, її спадок живе в серцях людей, яких вона н