
Твір опис місцевості за картиною 8 класс


Ответы на вопрос

Твір-опис місцевості за картиною К. Ф. Юона «Березневе сонце»
Скільки прекрасних полотен створено художниками, в яких вони передали свою захопленість красою рідної землі! «Золота осінь» і «Березень» І. Левітана, «Ставок, що заріс» В. Полєнова, «Українська ніч» П. Куїнджі, «Корабельний] гай» І. Шишкіна… Усе це — шедеври, те, без чого людина побіднішає. Худож-! ник ніби нагадує нам: «Люди, зачекайте! Озирніться навкруги — світ дивовижний та неповторний. У кожній квітці, в кожній гілочці, росинці, у кожнім сві-’ танку та надвечір’ї — невпинна робота природи, яка вам дарує красу». Написана 1915 року картина К. Ф. Юона «Березневе сонце» — найвідоміший пейзаж видатного російського художника. Він переносить нас у ті часи, коли російські селяни ставили свої хати з дерева. Вони були великі, добротні, затишні, як на картині Юона. Стоять такі хати, повернувшись лицем до проїзного шляху, поблискують на сонці високо піднесеними над землею вікнами. Що не хата — то хороми. Під її дахом жила зазвичай велика родина. З таких осель виходило у поле відразу чоловіків з десятеро. Поки що до польових робіт далеко. Дахи хат щільно вкриті снігом.
Снігове покривало огорнуло і землю. Дивишся на картину і думаєш: мабуть, минулої ночі по вулицях села носилася завірюха. Але розумієш, що зима мало-помалу починає поступатися весні. На снігу — довгі тіні від дерев, від коней, яких осідлали сільські дітлахи. Протоптаною стежкою вирушили вони кудись за село, (нертаєш увагу на гряду високих беріз. Березневе сонце на заході запалює стовбури та гілки дерев яскравим полум’ям. Здається, від них ллється тепло. Позолочені сонцем дерева, наче велетенські сторожі, застигли біля будинків селян. Може, посаджені вони дідами-прадідами теперішніх мешканців села. Старі дерева у правому куті картини тягнуться до сонячного світла своїми вузлуватими скривленими часом та негодою гілками.
Увагу глядачів привертає забавна сценка: яскраво-червоне у сонячних променях лоша щойно прийняло снігову ванну і ще не встигло обтруситися. Чорний собака з обуренням обгавкує «снігове чудовисько». Дивлячись на картину, відчуваєш дивовижний стан спокою і умиротворення, яким буквально дихає полотно. Адже К. Ф. Юон написав цю картину після дев’ятидобової бурі і виснажливого снігопаду. Хочеться надовго зберегти у нам’яті цей дивовижний сільський пейзаж, відчути себе вершником і проскакати засніженою вулицею на околицю села, поглянути у блакитну далечінь, звідки неквапливо йде весна…



Наступає раннє літо, і краєвид передо мною захоплює своєю красою та гармонією. Я стою на височині, що виходить за межі маленького затишного містечка, де моє серце завжди радісно б'ється. Навколо розкинувся величний пейзаж, і мої очі вперше зустрічаються із картинним творінням, створеним неземним кистями природи.
Переді мною простягається живописна долина, обрамлена зеленими гірськими хребтами, з яких мовби зводяться молитовні руки до безкраю блакитного неба. Серед гір протікає тиха річка, що сяє вранішнім сонячним промінням, додаючи цьому пейзажу магічного шарму.
Вздовж берегів річки розкинулися смуги світлого піску, на які з легким шелестом намічають свої ніжки десятки водночас розумних і незвичайно простих створінь - каченята. Вони так різноманітні - від яскраво-жовтих до блакитних пір'їн, що створює враження, що малюнки на кареті ожили і вибігли на прогулянку до річки. Кожен їх крок - це окремий акварельний пензлик, який залишає свій слід на полотні природи.
Тут, на схилах гір, де сонце тільки-но розбудило перші промені, розцвітають яскраві квіти, виткані зі сріблястого волокна павутин. Їхні пружні кольори - від барвистих бутонів до ніжних відтінків фіалкових лілій - навіюють думки про чарівні сади Едему.
У золотавому сонячному промінні сплять невеличкі будиночки містечка, словно сторожеві кули природи. Тут і там грає лінивий димок з комінів, а тінь з блискавиць сховала віконця від забійних променів сонця.
Десь вдалині грається озеро, яке вражає своєю зеленню. Воно ніби сповите своїм таємничим покривалом, і береги його вишиваються барвистими квітами, зливово втісняючи свою красу у воду. Звідти чути спів птахів, який лунає наче мелодія симфонії природи.
Окрім краси, місцевість сповнена величезної енергії. Вітер доторкається до твого обличчя ніби вітальний подарунок, збагачуючи вас запахами трав і квітів. Тут можна забутися і зануритися у світ мрій, змішаних з реальністю, де кожна мить - це чудова картинна композиція.
Описуючи цю місцевість, я знову зачарований усім тим, що бачу перед собою. Кожен елемент цього пейзажу – кожен колір, кожна форма – немов краплинка великого митця, який втілює на полотні всю красу світу. І відтепер цей пейзаж залишиться завжди в моїх серцевинах, нагадуючи про те, що краса навколо нас – це неперевершений шедевр, який варто цінувати та берегти.


Похожие вопросы
Топ вопросов за вчера в категории Українська мова
Последние заданные вопросы в категории Українська мова
-
Математика
-
Литература
-
Алгебра
-
Русский язык
-
Геометрия
-
Английский язык
-
Химия
-
Физика
-
Биология
-
Другие предметы
-
История
-
Обществознание
-
Окружающий мир
-
География
-
Українська мова
-
Информатика
-
Українська література
-
Қазақ тiлi
-
Экономика
-
Музыка
-
Право
-
Беларуская мова
-
Французский язык
-
Немецкий язык
-
МХК
-
ОБЖ
-
Психология
-
Физкультура и спорт
-
Астрономия
-
Кыргыз тили
-
Оʻzbek tili