Question

Скласти твір "Останній урок українськой мови" за 8 клас, середный за обсягом

Answer 1

Ответ:

Прочитайте чи так підійде. Я старалася

Объяснение:

Answer 2

Останній урок української мови

Це був день, який занурив наш клас у хвилюючий сум, але й дав змогу зазирнути в світле майбутнє. Останній урок української мови – день, який запам'ятався нам на все життя. Цього дня ми зрозуміли, що закінчення шкільних років – це не просто прощання, а набуття нових знань і досвіду для подальшого життя.

Наша класна кімната, прикрашена вишиванками та портретами великих письменників, була сповнена смутком і радістю одночасно. Наш улюблений вчитель української мови, пані Ірина, стояла перед нами з виразом теплоти та гордості на обличчі. Вона була любимою і поважною не тільки серед нас, учнів, але й серед батьків, адміністрації школи та колег.

Пані Ірина віддавала своє серце й душу, намагаючись зробити кожен урок цікавим та пізнавальним. Вона навчала нас не тільки грамоті, але й глибокому розумінню української мови, літератури та культури. Завдяки їй, ми закохувалися в українську мову щораз більше.

На останньому уроці пані Ірина подарувала кожному з нас особливий подарунок - книгу українських поезій із зірочкою підпису на останньому аркуші. Слова вчителя звучали так щиро і тепло, що ми почували, як наші серця наповнюються гордістю і вдячністю. Вона запевнила нас, що ми – майбутнє нашої країни, та закликала не забувати своїх коренів та мови, бо вона – наша найбільша скарбниця.

Слова пані Ірини були проникливими, але водночас радісними, як спогад про її уроки. Ми згадували, як вона вміло розповідала нам про Тараса Шевченка, Лесю Українку, Івана Франка та багатьох інших великих поетів та письменників. Її ласка та турбота розкривали для нас світ української мови і літератури, збагачували наші душі і зміцнювали наші мовні здібності.

Зближались хвилини прощання. Останні дзвінки звучали, і наші серця затамувались. Відчувалося, ніби хочемо зупинити час, аби продовжити спілкування з пані Іриною. Але, на жаль, час нестмурно йде вперед, а ми мусимо йти разом з ним.

Зібравшись біля виходу, ми дивилися на свою класну кімнату з прихованою тугою. Вона заповнена спогадами, сміхом, слізьми, успіхами та невдачами. Тут ми не лише навчилися, а й стали друзями, які завжди підтримають один одного. Наші стежки розійдуться, але спогади залишаться назавжди в наших серцях.

І так, настав час прощатися з нашим останнім уроком української мови. Ми дякуємо пані Ірині за все, що вона зробила для нас. Її вплив на наше життя незабутній. Ми обіцяємо пам'ятати її слова, дотримуватися української мови та культури і завжди бути гідними представниками нашої чудової країни.

Останній урок української мови завершив