Вопрос задан 18.07.2023 в 16:08. Предмет Українська мова. Спрашивает Амангелды Нурторе.

СРОЧНО!!! Дам 98 балів!!! Написати ЕСЕ у публіцистичному стилі, присв'ятивши його прикладу

людської наполегливості, якій можна позаздрити. До беріть оригінальний заголовок.
0 0
Перейти к ответам

Ответы на вопрос

Внимание! Ответы на вопросы дают живые люди. Они могут содержать ошибочную информацию, заблуждения, а также ответы могут быть сгенерированы нейросетями. Будьте внимательны. Если вы уверены, что ответ неверный, нажмите кнопку "Пожаловаться" под ответом.
Отвечает Гнипель Владимир.

Таке життя.

Мій дідусь Іван сидить на чолі великого овального столу у просторій залі свого будинку. За цим столом щороку збирається його велика родина на сімейні урочистості. Діти, онуки, правнуки… Всі ми вважаємо за велику честь знаходитися в цьому домі за одним столом. Сьогодні діду виповнилося 85 років. Він гарний: високий, ставний, з абсолютно сивою, але пишною шевелюрою, яскравими синіми очима. Одягнений у модний джемпер та дорогі джинси, замість краватки на ньому елегантна шийна хусточка, яка надає йому трохи легковажного, богемного вигляду.

Мій дід – успішна людина. Все, що він має, заробив своїми власними зусиллями, без участі «сильної волохатої руки». Він народився у глухому далекому селі, де не було ні електрики, ні радіо, ні навіть книжок  – взагалі нічого не було, окрім горя та злиднів. Батько загинув на війні, коли хлопчикові  виповнилося шість років, залишивши сиротами чотирьох дітей. Напевно, зайве буде розповідати, як важко йому прийшлося у житті.  

Та була в нього одна риса, яка й стала запорукою його життєвого успіху: наполегливість у досягненні своєї мрії. Невідомо, хто заронив у його дитячу душу таке бажання, але мріяв тільки про одне – вивчитись. З свого Богом забутого села, ледве закінчивши школу,  помандрував він до далекої незнайомої Москви. І там якимось чудом вступив до інституту. Вчитися було страшенно важко. Приходилося і голодувати, терпіти суцільне безгрошів"я, обходитися без необхідного. Але бажання вивчитись і наполегливість зробили свою справу: здолав він науку.

А потім почав працювати за фахом. Чесно працював. Він каже, що це й виявилося найскладнішим – бути завжди чесним і послідовним, ніколи не ставати на хибний шлях, приймати правильні рішення, не шкодувати себе, віддаватися обраній справі. Ось тоді й почав приходити успіх.  

Тепер мого діда знає ледь не вся країна: він побудував найвеличніші споруди в багатьох містах не лише України, але й світу. Має за це державні нагороди, подяки й грамоти від самого Президента!

Отже, якщо спитати мого діда, в чому  полягає його життєвий успіх, він вам скаже: будь наполегливим у досягненні мети, працюй і не шукай легких шляхів. Все дуже просто.

0 0
Отвечает нейросеть ChatGpt. Будьте внимательны, ответы нейросети могут содержать ошибочные или выдуманные данные.

Приклад Людської Наполегливості: Відданість Мрії

Скільки з нас мають сміливі мрії та плани, але лише декілька здатні доторкнутися до реалізації? Серед тих, хто віддається своїм бажанням з відданістю та наполегливістю, зустрічаємо особливих людей, які стають прикладом для інших. У світі, де пройнятість здійснення мрій – важка справа, історія цієї незвичайної особистості стоїть яскравим свідченням незламної волі та пристрасті. Це розповідь про незвичайного людину, чий життєвий шлях пролитий наполегливістю та невероятним стремлінням – про нього пам'ятатимуть навіки.

Його ім'я – Максим. Від малечку його серце відчувало поклик музики. У свої всього лише шість років, Максим перший раз взяв у руки скрипку, і цей ніжний дотик дерева до його пальців відкрив йому справжній світ. Не пройшло і тижня, як Максим грав свої перші мелодії, хоча це було віддалено схоже на музику. Його батьки, мовчазно поділяючи його пристрасть, купили йому скрипку і знайшли найкращого вчителя у місті.

Роки пролетіли, а Максим все ще захоплювався музикою. Він не втомлювався вдосконалюватися, проводячи години щодня зі своїм інструментом. Його талант зростав з кожним днем, і невдовзі він став відомим в своєму місті, перемагаючи на конкурсах та фестивалях. Проте, слава і признання не залишали його байдужим. Він прагнув більшого, і його серце прагнуло захопити світ своєю музикою.

З гідністю він переніс ряд відмов та перешкод, які кидалися йому на шляху. Він знаряддям своєї наполегливості зробив крок у невідоме, подолавши тисячі кілометрів, щоб потрапити на музичний конкурс світового масштабу. Його гра вражала, проникала у душу слухачів і зачаровувала журі. Коли настав час оголошення переможця, здавалося, що час зупинився. Але усім було ясно, що переможцем є Максим. Він приніс собі світову славу і багато можливостей, що відкрили йому шлях до майбутніх вершин.

Максим – символ відданості та наполегливості, людина, яка навчила багатьох, що справжнє досягнення потребує не тільки таланту, але й безкінечної праці та відданості. Його історія надихає нас не лише музикою, але і вірити у себе, свої мрії та пристрасть.

Так, Максим – один із тих, кого можна позаздрити. Він не тільки здійснив свою мрію, але й став справжнім прикладом для тих, хто вірить у себе, бореться за свої ідеали та ніколи не здається попри усі труднощі. Його ім'я вписане в історію музичного світу, а його дух завжди буде жити в серцях тих, хто мріє йде до своєї мети.

0 0

Похожие вопросы

Топ вопросов за вчера в категории Українська мова

Последние заданные вопросы в категории Українська мова

Задать вопрос