Question

Скласти розповідь-пейзаж про природу (15-17 реч.)​

Answer 1

Ответ:

Усе навкруги вкрито білою сніговою ковдрою. «Над полем синьою дугою широке небо простяглось», сонце іноді освітлює своїм «блискучим світлом». Завмерла річка, не тече хвильками прозора вода. Скляне покривало накрило  її. «Осока не шелестить, окута кригою товстою». Сплять дерева, трава, земля.

     Не видно співочих птахів. Тільки червоногрудий снігур і достиглі грона калини вносять яскраві краплі у синьо-білий пейзаж.Поодинокі невеликі дерев'яні будинки ховаються між засніженими пагорбами. Перший сніг у горах, зазвичай, випадає рано. Кругом маленьких хат видніється мішаний ліс зі зеленими хвойними деревами та золотаво-коричневими листяними. Чіткі обриси зосереджені на передньому плані картини, а білосніжні барви осіннього лісу, немов перше нагадування про сувору зиму.

  На задньому плані високі гори – типові краєвиди будь-якого гірського пейзажу. Вони коричнево-блакитного кольору, над якими опускається погідне небо. Розмитість заднього фону створює відчуття неосяжної глибини простору. 

  Скоро природа порине у вимушений спокій, який передається глядачеві за допомогою біло-золотавих барв гірського пейзажу.

Answer 2

Сонячний ранок вітає мене широкими посмішками природи. Розтягнуте небо, непохитне блакить, аж до самого горизонту, заворожує своєю безмежністю. Легкий вітерець грає відміреними нотами на зелених листочках дерев, створюючи ніжну симфонію літа.

Холодні росинки падають з високої трави, даруючи їй свіжість і життєву силу. М'яка ковдра ранкової туманності плещеться над поверхнею річки, де зустрічаються чисті води гірських струмків, лагідно ласкавши береги.

Удалена лісова галявина розповідає свою історію квітучою розмаїтістю кольорів. Там, де зорі простягають до землі свої золоті промені, барвисті квіти маяться, залюбки розкриваючи свою ніжність. А рядом з ними граціозні метелики виконують свої танці на повітряних сценах.

У далекому горизонті тягнуться гірські хребти, засипані сніжними шапками, незмінно додаючи краси цьому величному пейзажу. Густі ліси охороняють приховані від людських очей закутки, де тварини знаходять притулок і забезпечують гармонію в цьому багатому на життя світі.

Золотисті промені сонця розтоплюють покрив зимових снігів, розтоплюючи їх на плодючу землю. Дерева піднімаються все вище, намагаючись доторкнутися до неба, заповнюючи простір ароматом своїх квітів і піснею пташок, що радісно співають про свою свободу.

Природа, витвір безмежної краси, наповнює моє серце відданістю й спокоєм. Вона нагадує про чудеса цього світу, даруючи нам змогу бути частиною її унікального танцю життя.